Тернопільський студент Віталій Мочарський вважає, що однією з причин всіх негараздів українців є їхня пасивність та байдужість до сьогодення. А ще, за його словами, нам слід навчитись працювати в команді. Це стосується і політиків.
Сам хлопець навчається на п’ятому курсі Тернопільського технічного університету, на факультеті контрольно-вимірювальних та радіокомп’ютерних систем. З перших студентських років захоплюється фізикою. Передусім Віталія цікавить метод лазерної обробки матеріалів, що дозволяє продовжити термін їх експлуатації, що зараз так популярний серед науковців Західної Європи і США. Саме на цю тематику тернопільський студент написав наукову роботу і став переможцем Стипендіальної програми “Завтра. UA” Фонду Віктора Пінчука. У рейтингу всеукраїнського проекту із 320 переможців він посів 20 місце.
Як каже Віталій, результати його наукової роботи мають теоретичне і практичне значення. Втім, лазерна обробка в Україні має лише фундаментальний характер, оскільки є досить дороговартісною, а цікаві ідеї у державі не завжди знаходять своє практичне застосування.
Про власні напрацювання з фізики, як проходив загальнонаціональний конкурс і чого потрібно навчитись українцям в американців розповів Віталій Мочарський.
– Цього року вперше долучився до Стипендіальної програми “Завтра. UA”?
– До проекту я вже долучився втретє. Перший раз брав участь у конкурсному відборі у 2008-2009 роках. Стипендіатом був у 2009 році та вдруге став і цьогоріч.
Загалом біда українців полягає у тому, що ми пасивні. Українці не хочуть нічого робити і при цьому хочуть мати все. Так не буває. Це як в анекдоті про єврея: “Боже, допоможи виграти в лотерею. Сусід і родич виграв. Боже, дай і мені таку можливість”, – просив він 20 років. І одного разу розступаються небеса і почувся голос Господа: “Ти спершу купи хоча би один лотерейний білет, а я тобі вже дам виграти”.
– Мета твоєї участі у загальнонаціональному стипендіальному проекті?
– Передусім участь брав у стипендіальному проекті для себе. Загалом у житті користуюся трьома принципами: справа, за яку я беруся, повинна бути цікавою, маю отримати від неї задоволення і завести нові знайомства.
Проект “Завтра. UA” зацікавив мене тим, що це -загальнонаціональна програма. Захотілось відчути, що я один з найкращих, доказати собі, що зможу чогось досягнути і показати високі результати.
А задоволення від участі в проекті отримав величезне, насамперед від спілкування з конкурсантами та експертами, роботи в команді. Зрештою, це і хороший досвід. Звичайно, не обійшлось без нових знайомств. Також ми, учасники стипендіальної програми, мали нагоду дати запитання, отримати поради і поспілкуватися з представниками інвестиційних організацій, відомими зірками, спортсменами. Вони – головні експерти, які оцінюють конкурсантів.
– Ти здобуваєш фах за спеціальністю “Біотехнічні та медичні апарати і системи”, а для проекту підготував наукову роботу за напрямом – “Фізика та асторономія”. Як так сталося?
– На першому курсі фізики мене навчав Богдан Павлович Ковалюк. Він дуже цікаво проводив пари, на яких ніколи не доводилось нудьгувати. Мені захотілось написати наукову роботу з фізики. Мене зацікавила тема лазерного впливу на матеріали, на чому й зупинив свій вибір. У написанні роботи мені допоміг Богдан Павлович, з яким завжди раджуся, обговорюю нові ідеї з фізики. Відтоді у мене і розпочалась з ним дружба і співпраця, що триває вже п’ять років. А всі роботи, які я подавав для участі в стипендіальній програмі, є продовженням одна одної.
Моя тема – “Лазерна абляція під час лазерної імпульсної обробки в режимі модульованої добротності” – сьогодні є досить актуальною. Під абляцією розуміється видалення матеріалу (напівпровідники, метали абощо) під дією високоенергетичного випромінювання, одним із видів якого є лазерна обробка. Важливо знати скільки матеріалу видаляється з поверхні під час вказаного методу обробки, адже у такому випадку змінюються його характеристики. Таким чином можна і модифікувати поверхню. Також у моїй науковій роботі визначений імпульс тиску, який виникає при лазерній обробці. Це дозволить вибрати такі параметри обробки, щоб матеріали не руйнувалися.
Результати моєї роботи можна використовувати як теоретично, так і практично. Її напрацювання знадобляться у мікроелектроніці, наноелектроніці тощо.
Наведу простий приклад. Уже протягом багатьох років лазерну обробку застосовують для модифікації клапанів і циліндрів автомобілів. Відтак, ремонтувати двигун водієві не доведеться кожних проїханих 100 тисяч кілометрів, а 200 тисяч.
Однак лазерна обробка матеріалів поки що є досить дорогою. Тому
в Україні, як і на пострадянському просторі, вона має фундаментальний характер. Натомість у Західній Європі і США лазерна обробка приносить чималі гроші.
– Як проходив конкурсний відбір?
– Він відбувався у три тури. Спершу всі охочі подавали пакет документів, у тому числі й наукову роботу, обсягом вісім сторінок, на важливу тематику, з певного напрямку.
У другому турі експерти розглядали та оцінювали наукову роботу і есе. Тема останнього завжди однакова – “Завтра: Світ, Україна, Я”. Якщо учасник набрав достатню кількість балів, він проходив далі. На третьому етапі відбору конкурсантів ділили на команди і вони працювали з психологом. Спілкування проходило у неформальній та невимушеній атмосфері. Оцінювали особистісні та лідерські якості кожного студента і за певними критеріями конкурсантам виставляли бали. Кожний бал є дуже важливий, оскільки може бути вирішальним.
На останок керівництво фонду підсумовує всі бали і складає рейтинг стипендіатів.
– Надалі маєш намір займатись наукою, а точніше – фізикою?
– Можливо. Наперед не буду загадувати. Планую вступати до аспірантури. А далі – час покаже.
Загалом наука – це творча діяльність. Якщо навіть немає результату, це також досягнення, адже ти доказуєш, що задум не можливо втілити в життя. Тож науку теж необхідно творити. Як кажуть науковці, для гуманітаріїв потрібні лише ручка і аркуш паперу. А для науковців природничих наук знадобиться ще й смітник, тому що хибних ідей треба позбуватись.
– Чим ще захоплюєтесь у житті?
– Раніше займався спортом, але через травму – покинув. Мені до вподоби подорожувати. Як тільки знаходиться вільний час, відразу подаюсь у мандри. Побував у США, Польщі. Завжди з іноземцями намагався бути щирою і відкритою людиною у спілкуванні, аби показати, що українці – нація розумних людей. Також зробив висновок для себе: ніколи не варто ставити свої інтереси над інтересами інших.
І ще – деякий досвід нам слід запозичити в американців, зокрема стосовно освіти. В українців дуже широкі знання, проте не глибокі, немає вузької спеціалізації. Ми – творчі і талановиті люди, але коли працюємо командою – нам важко знайти спільну мову. Така ситуація спостерігається у різних сферах життях. Політики є найяскравішим прикладом. Натомість американці мають вузьку спеціальність. У команді вони прислухаються до думки експерта. Як показує практика, це більш дієво, аніж бути загальнообізнаним. Тому ще у школах потрібно проводити профорієнтацію, щоб спрямовувати знання дитини у правильне русло, де вона змогла би себе найкраще проявити. Як доказ, чимало людей в Україні здобувають одну спеціальність, а працюють за іншою.
Юля КВІТКА