Найстаріший і найдосвідченіший космічний корабель багаторазового використання з тих, що є в американської космічної агенції НАСА – Дискавері успішно приземлився на космодромі Центру космічних досліджень імені Кеннеді, виконавши свою останню місію у космосі.
Шаттл Дискавері, на борту якого були 6 астронавтів, возив на міжнародну космічну станцію першого робота-гуманоїда.
Про значення програми “ШАТТЛ” у реалізації космічної програми Фідель Павленко розмовляв з першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком, який свій політ здійснив наприкінці 1997 року у складі екіпажу американського човника Колумбія.
Леонід Каденюк
: Шаттли – це дійсно була ціла епоха в історії космонавтики, яка принесла надзвичайно багато цікавих відкриттів і цікавих стартів. На жаль, були і трагічні старти, і трагічні повернення із космосу. Моя “Колумбія”, на якій я літав, трагічно загинула 3 лютого 2003 року. Стосовно “Дискавері”, то командиром літака був Стів Ліндсі, з яким я літав у космос на кораблі “Колумбія”. Як сказав Стів Ліндсі після посадки: “Це найзаслуженіший космічний корабель у світі”. Історія шаттлів завершується: всьому буває початок, і всьому буває кінець, але я впевнений у тому, що американці зараз працюють над іншим космічним кораблем, і наступний корабель буде кращим – так воно і має бути.
Бі-Бі-Сі: Ви ще стояли у витоків радянської системи човників системи “Буран”, яка так і не реалізувалася. Чому “Бурани” не стали успішною сторінкою радянської космонавтики і не стали аналогом американських шаттлів?
Леонід Каденюк: Треба сказати, що радянський човник і американський шаттл з точки зору технічних характеристик майже одинакові. Основна причина закриття системи “Буран” – фінансова, це не тому, що радянський корабель був чимось гіршим від американського шаттла, в деяких моментах він був кращим, у деяких – гіршим. Але в цілому цей корабель заслуговував того, щоб літати. Справа в тому, що у цей час літала орбітальна станція “Мир”, було величезне фінансове навантаження на космічні програми, також стало питання про початок побудови міжнародної космічної станції. Через це були змушені закрити програму “Буран” і займатися станцією “Мир”.
Бі-Бі-Сі: На вашу думку, майбутнє космічних польотів – за кораблями багаторазового використання чи за разовими?
Леонід Каденюк: Я переконаний в тому, що майбутнє за багаторазовими системами. Як би там не було, це дешевше обходиться космонавтиці. На космонавтику потрібно багато грошей, але космонавтика ще більше їх заробляє, треба щоб люди це розуміли. Як я чув з американських джерел, що на один вкладений долар вони отримують 14 доларів прибутку. Насправді космос – це значно ширше, ніж польоти людини в космос.
Бі-Бі-Сі
: Тобто, це і супутники зв’язку, і телескопи?
Леонід Каденюк: Так, і дистанційне зондування Землі, пошуки корисних копалин. Космонавтика – це та галузь, яка зв’язана буквально з усім на планеті Земля.
Бі-Бі-Сі: Яке місце України у майбутньому світової космонавтики? Адже зрештою Україна має і технічні, і наукові потужності, бере зараз участь у кількох міжнародних програмах, наприклад, “Морський старт”. Чи є в Україні ресурси – людські, матеріальні, наукові?
Леонід Каденюк
: Україна дійсно є космічною державою, і тут треба підкреслити, що якщо у світі зараз переймається космічними технологіями близько 150 держав, Україна входить у шістку держав, які мають повний цикл виробництва космічної техніки. Після розпаду СРСР в Україні залишилась третина науково-технічного та економічного космічного потенціалу. Проблема в українській космонавтиці – це кадри: середній вік тих, хто працює у космічній галузі – 52-54 роки. Також проблема в тому, що керівництво держави до кінця не усвідомлює важливості цієї галузі і надає надзвичайно мало уваги з точки зору фінансового забезпечення. На 2011 рік на виконання космічних програм виділено всього 60 мільйонів гривень. Для порівняння – США виділяє 19 мільярдів доларів, росіяни – десь біля трьох мільярдів доларів, а Україна – 60 мільйонів гривень. Тут повинна бути політична воля керівництва держави та розуміння, наскільки важлива ця галузь для України, бо будь-яка держава не може бути зараз сучасною, якщо вона не займається космічними технологіями. Якщо ще років 5-6 буде такий стан із фінансуванням, то Україна, на жаль, може втратити статус космічної держави.
