Пляшка вина чи горілки на столі у святковий день – це явище настільки звичне для української родини, що якось навіть дивно бачити тут проблему. Питання «пити чи не пити» уже стало ледь не таким же риторичним, як і шекспірівське «бути чи не бути» . Така собі традиція. Ніхто ж не каже напиватися. Банка пива у руках молодої людини – це майже завжди неодмінний атрибут відпочинку.
І все, здавалось би, дуже добре. Та ось біда: розвивається алкоголізм. І зовсім невинна розвага з часом перетворюється на залежність. Як і чому виникає така проблема серед молоді та як і з нею боротися розповідає голова підкомісії УГКЦ «За тверезість життя» отець-доктор Андрій Логін.
– Суть проблеми сьогодні полягає у тому, що наше суспільство поглинула так звана алкогольна ментальність, — зазначає священнослужитель. — Це спосіб мислення, коли людина не уявляє свого життя без алкоголю. Він щораз більше поширюється. Особливо серед молоді.
Звісно, у кожного алкоголіка є свій шлях до того, як він потрапив у залежність. Серед основних мотиваторів масового споживання алкоголю священик наводить два – державу і сім’ю.
– Зазвичай люди списують усю провину на державу. Звичайно, певна міра відповідальності тут є, адже на державному рівні досі не вирішено питання реклами алкоголю. Є намагання обмежити продаж спиртного у певні години. Але, з іншого боку, є ще питання християнського виховання, — наголошує о. Логін. — Часто алкоголізм починається саме із сім’ї. Батьки не тільки дозволяють пити спиртне, а й самі частують дітей. Не раз можна це почути від людей, які приходять до нас на реабілітацію: досвід вживання алкоголю був саме у родині. Батько чи мама давали трішки випити, як-то кажуть, «на язичок» — по великих святах, бо ти вже дорослий, мовляв.
Чесно кажучи, я ніяк не могла уявити собі, що такі, на перший погляд, дрібниці, можуть сприяти розвитку алкоголізму серед молоді. Але статистика – річ уперта. І вона вражає.
– Ми проводили анонімне анкетування школярів та студентів училищ у Тернопільській області у 2009 році, — пригадує він. — Окремо для міста Тернополя таке дослідження не робили – брали до уваги дітей і з нашого міста, і з міст та сіл краю загалом. Десь близько 70% опитаних віком до 11 років мали досвід вживання алкоголю. Причому, отримали його від батьків.
Мусимо розуміти, про що йде мова – не про те, що батьки наливають хтозна-яку велику кількість алкоголю дітям, а про саму значимість такого кроку для формування світогляду дитини. Адже дитина сприймає своїх батьків як глибокий, незаперечний авторитет. І має переконання, що все, що отримує з їхніх рук, є добре. Таким чином закарбовується і те, що алкоголь вживати – це правильно, потрібно, бо це складова частина дорослого життя.
Дані, оприлюднені ВООЗ у 2008 році, ще більше шокують. Виявляється, Україна потрапила на ганебне перше місце за кількістю тих підлітків, які систематично вживають алкоголь.
– У ВООЗ споживання спиртного серед підлітків не було названо залежністю. Але все-таки 40% української молоді вживає алкоголь! — каже о. Андрій. — Лікарі-наркологи стверджують, що у період, коли формується організм, молодій людині достатньо півроку вживати систематично спиртне, щоб бути психологічно залежним від цього. І без нього така людина не може веселитися, налагоджувати контакти, будувати цілі і досягати їх.
Ну нехай колись горілка була дешева, а молодь не мала змоги реалізувати себе і, так би мовити, з горя випивала. Але ж тепер молоді люди мають значно більше можливостей навчатися та розвивати себе. А п’ють все одно багато…
– Вагомим чинником для формування світогляду є реклама, — переконаний священик. — Відомі особистості навіть зі світу спорту рекламують спиртне. Хоча усі знають, що спорт, здоров’я і алкоголь – це речі несумісні. Тут уже постає питання, наскільки публічні люди можуть дозволяти собі бути такими дволикими – популяризувати алкоголь, знаючи, що вживаючи його, вони би не досягли своїх вершин.
Ми щотижня відвідуємо те чи інше село у Тернопільській та інших областях. Усюди бачимо однакову картину: сьогодні молодь не має альтернативи у дозвіллі. Коли надходить вечір, особливо осінній чи зимовий, єдина лампочка, яка світиться на вулиці, є над якимось баром. На дискотеку молоді люди теж приходять, уже випивши спиртного.
Тут є також і християнська проблема – люди не осмислюють свого покликання щодо власного здоров’я. Вони не знають, що християнин просто не має права доводити себе до стану сп’яніння за жодних обставин. Бо тоді він втрачає розум і свобідну волю.
На думку отця Логіна, сучасна молода людина часто-густо має брак переконань у світогляді. Тому так легко вона піддається впливу алкоголю.
– Якщо говорити про Тернопіль, то, як відомо, це місто студентів і університетів. Молодь опиняється далеко від дому. Відповідно, у цьому середовищі багато з того, що їх вдома навчили, ставиться під питання, — пояснює він. — Для молодої людини виникає своєрідне випробування – як той чи інший вчинок сприймуть однокурсники чи одногрупники. Тобто, якщо всі п’ють, то і ти, можна сказати, повинен. Бо треба показати, що ти – такий як усі, що ти – крутий.
Сьогодні насамперед треба дати молодій людині інформацію, що таке алкоголізм у своїй суті. Багато хто сприймає вживання спиртного просто як погану звичку, відсутність сили волі. Але це є хвороба. І те, що проявляється на тілі – лише наслідки. Людина п’є, бо вже мусить пити, не може слухатися сили волі. У такому випадку втрачає здатність любити, стає страшним егоїстом, намагається маніпулювати іншими, щоб дійти до алкоголю.
Священик наводить приклад, коли молодь сама об’єднується навколо ідеї тверезого життя. І навіть спонукає владу допомогти у цьому питанні.
– Маємо позитивний приклад – у Копичинцях рік тому виникло Братство тверезості, — розповідає отець-доктор. — Це старшокласники і студенти із церков різних конфесій. Вони не тільки оберігають свою тверезість через молитву, через прощі, а й допомагають іншим у тверезому способі життя. Його представники подали звернення до міської ради про обмеження продажу алкоголю і депутати підтримали це рішення. Отож у Копичинцях спиртне не продають з 8 вечора до 11 ранку. Це приклад того, що може зробити молода людина, яка хоче врятуватися від алкогольної ментальності.
Крім того, майже при кожному храмі діє сьогодні молодіжна спільнота. Вона має свою програму дозвілля – зустрічі, конкурси, розважальні програми. Для священнослужителів ми проводимо семінари, щоб отці намагалися змінювати спосіб мислення людей.
Наразі ми бачимо не дуже веселу картину: на Службі Божій у неділю молоді у церкві не так і багато. Проте о. Андрій Логін стверджує, що говорити про втрату церквою авторитету не можна.
– Якщо вимірювати кількістю людей у неділю у храмі – це не є об’єктивний критерій. Навпаки, церква має дедалі більший вплив на молодь. Рух за тверезість тільки недавно почав розвиватися. До 2006 року у церкві не було структури, яка би допомагала священикам душпастирювати у цій ділянці. Нині близько 1000 священиків уже почули цю інформацію і знають, як будувати в себе на парафії працю з молодими людьми, щоб вони остерігалися алкогольної залежності. Пропонують дітям із проблемних сімей табори у Зарваниці. Ми мали у таборі групу дітей із сиротинців, а також спілкуємося із засудженими у Бережанській колонії. А у звичайних школах проводимо тренінги для учнів. Протягом уроку розказуємо про алкоголізм та його наслідки, як людина потрапляє у залежність. Від самої дитини і її відповідальності залежить те, щоб проблема алкоголізму її не торкнулася.
Тетяна Сорока
