Сьогодні більшість із нас уже й не уявляє свого життя без телефону, а тим паче –мобільного. Іноді лише один дзвінок здатний кардинально змінити наше життя, владнати ту чи іншу проблему. За кілька секунд ми можемо зв’язатися зі знайомими та рідними з найвіддаленіших куточків світу. Хоча ще буквально кілька років тому найдоступнішим засобом зв’язку вдома чи на роботі вважався стаціонарний телефон. А на вулиці для того, щоб подзвонити, величезною популярністю користувалися таксофонами, які, до речі, діють і дотепер.
Разом із вдосконаленням телекомунікацій, не стояла на місці й телефонія: значно розширилося поле послуг, помітно зріс рівень якості зв’язку. Із впровадженням цифрових технологій телефонні мережі зазнали модернізації, з’явилася можливість швидкісного доступу до Інтернету.
Про стан сучасного голосового зв’язку, подальшу долю стаціонарних телефонів і таксофонів у місті розповів заступник начальника з питань технічної експлуатації центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ „Укртелеком” Михайло Кулик.
– Що змінилося за останні роки в галузі телефонного зв’язку?
– Загалом за останні 15 років відбувся великий прорив. Скажімо, раніше ми надавали нашим абонентам фіксований телефонний і таксофонний зв’язок, забезпечували підключення стаціонарних телефонів. Розвиток нових послуг посприяв позитивним змінам у сфері зв’язку «Укртелекому». Зокрема, завдяки швидкісному доступу до мережі Інтернет по існуючій телефонній лінії, що базується на технології ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line), помітно збільшилася кількість користувачів, а відтак – й прибутки. Тепер наші абоненти одночасно можуть користуватися телефонним зв’язком й Інтернетом, зі швидкістю до 24 Мб\сек. Окрім цього, більше 30 каналів телебачення “Укртелеком” транслює у тестовому режимі, а через лінії фіксованого зв’язку абоненти мають доступ до послуги ADSL у своїх помешканнях, приміщеннях офісів та організацій тощо. Щоб покращити її якість, у кожному мікрорайоні ми встановлюємо необхідне обладнання для підключення абонентів до швидкісного Інтернету, яким сьогодні користується 12,5 тисяч осіб.
З появою Інтернету, до речі, суттєво змінився підхід до обслуговування комунікаційних ліній. І ми постійно спрямовуємо всі свої зусилля на покращання якості рівня послуг.
Окрім того, відбувається поступовий перехід від аналогових телефонних станцій, які обслуговувала велика кількість людей, на цифрові. Відповідно, суттєво зменшилися розміри їхнього обладнання, а тому – й витрати на його утримання. Скажімо, колись одна АТС займала цілий перший поверх житлового будинку і забезпечувала функціонування 10 тисяч номерів. Зараз телефонній станції вистачає площі невеликої кімнати, а обслуговує вона вдвічі більше абонентів – 20 тисяч номерів.
Водночас, як у Тернополі, так і в селах, люди досі користуються проводовим радіо, хоча стали набагато менше відправляти телеграм, адже їх з легкістю замінив Інтернет з його соціальними мережами та електронною поштою.
– Якими перевагами можуть скористатися тернополянами, завдяки цифровим телефонним станціям?
– Насамперед, цифрова станція забезпечує абонентам якісний звук зв’язку. Також вони користуються ширшим спектром телекомунікаційних послуг, наприклад, тональним набором, що дозволяє швидко з’єднувати людину з її співрозмовником. Окрім того, можна встановити визначник, ввести пароль на телефон, аби ніхто без відома власника, скажемо, не «надзвонив» зайвих грошей. Сьогодні серед тернополян цифровим зв’язком користується близько 50% абонентів. Разом із тим, намагаємося вдосконалювати також старі механічні телефонні станції.
– Чи плануєте надати доступ до «всесвітньої павутини» і в навколишні села?
– Така робота вже ведеться. Сьогодні майже 15 сіл Тернопільського району користуються швидкісним Інтернетом через лінії фіксованого зв’язку, зокрема Смиківці, Березовиця, Глибочок. Доступ до Інтернету намагаємося забезпечити, передусім, у ті населені пункти, де є попит на цей вид послуг. Надійшли пропозиції забезпечити Інтернетом й інші села Тернопільщини, що плануємо на наступний рік.
– Які ще очікуються новації найближчим часом?
– На державному рівні планується запровадження нової послуги за номером телефону 112, яка має об’ єднати телефони усіх екстрених служб. Наші телефонні станції до цього готові.
– Чи прогнозується тенденція, що згодом стаціонарні телефони зникнуть, а їх повністю замінять «мобілки»?
– Сьогодні багато про це говорять. Однак, до речі, навіть у найбільш розвинутих країнах стаціонарними телефонами користуються й досі. Звичайно, можливості, що відтік користувачів частково таки відбудеться, я не виключаю, але це, переконаний, не стане масовим явищем. Мобільний зв’язок, безумовно, – зручно, але, разом із тим, й добре, коли під рукою є звичайний телефон, який дешевший у користуванні. Тому, як на мене, стаціонарний телефон, так би мовити, не «відімре» а мати стаціонарний телефон і факс це престижно для офісів.
– А яка ситуація з таксофонами?
– З появою мобільного зв’язку кількість користувачів таксофонами зменшилась. Але у будь-який момент, коли потрібно терміново зателефонувати, а мобільний якраз розрядився чи вийшов з ладу, людина може скористатися таксофоном. Тому намагаємося постійно підтримувати такі апарати в належному технічному стані. І хоча обслуговувати їх і невигідно, але в такий спосіб намагаємося забезпечити тернополян доступним зв’язком. Переконаний, що якби усі таксофони в місті демонтували, до нас надійшла б велика кількість скарг. Cкажімо, навіть коли ми переносили деякі з них на інше місце, люди відразу висловлювали своє невдоволення. Наразі в Тернополі таких апаратів діє майже чотири сотні. Найбільше таксофонів розміщено на центральних вулицях, залізничному та авто-вокзалах, Центральному ринку, – словом, усюди, де спостерігається найбільше скупчення людей.
– Скільки років Ви працюєте у сфері зв’язку? Яка специфіка Вашої роботи ?
– Досвід моєї діяльності в цій галузі – майже сорок років. Електротехнікою цікавився ще в шкільні роки, пробував самотужки ремонтувати радіоприймачі – так звані, «брехунці». Після служби в армії мав змогу вибрати собі місце роботи у кількох містах. А оскільки Тернопіль припав мені до душі найбільше, то вирішив саме тут і влаштувати своє життя. В «Укртелеком» прийшов працювати в 1972 році. Розпочинав свою кар’єру з посади електромеханіка АТС: обслуговував обладнання телефонної станції на масиві «Дружба». А з 1980 року переведений на посаду інженера лінійної служби, що забезпечувала зв’язок між АТС та абонентами. Паралельно навчався на заочному відділенні в Одеському інституті зв’язку. Згодом був призначений начальником лінійного цеху, а з 2006 року – заступником начальника з технічних питань експлуатації центру телекомунікаційних послуг. В ході посадових обов’язків доводиться вирішувати різні питання щодо покращання телефонного та Інтернет-зв’язку. І загалом я своєю роботою задоволений, адже приємно працювати, знаючи, що надаєш необхідні людям послуги, без яких сьогодні в житті практично не обійтися.
