У зимовій круговерті

Дій, осіб, облич, образ,

На засніженій поверхні

Вулиць, парків, площ і фраз

Заклопотані даремно,

Закорковані дарма

Сірим корком бездоріжжя,

Що затиснула зима

В кулачках вузьких провулків

І заїжджених дворів,

Ми шукаємо пігулки

Від чужих холодних слів,

Що розірваним намистом

Розкотились між людьми,

Та залишили на серці

Незагоєні сліди…

Розчаровані і вперті,

Зачаровані і злі

Ми блукали б поміж снігом,

Щоб втекти від самоти,

Але страшно провалитись

Під прощань зрадливий лід,

Бо від нього врятувати

Здатний тільки мрій політ…

У зимовій круговерті,

Новорічній суєті

Ми заплутались, квапливо

Пробігаючи крізь дні,

І, як фінішу сигналом,

На дванадцятій межі

Зупинились, – от і свято,

На табло  одні нулі,

Та побігли знов секунди,

Цифри, дати, миті, ми…

Всі щасливі! З Новим Роком,

Що настав вже на Землі!

Олена Лайко, “Тернопільська Липа”

Фото з мережі Інтернет