Зима! Настала! І це нічого, що снігом навіть не пахне, що на термометрі плюс один і ще, в принципі, можна навіть без шапки ходити… Зовсім не суттєво, що на фоні мокрого асфальту вогники і блискітки ялинок, які заховались у святково прикрашених вітринах, виглядають дещо не за сезоном, але все одно це – зима! І нехай поки що лише на календарі!
То будемо чекати на сніг, – а що ж іще залишається, адже штучний, настріляний із снігових пушок, він гарний тільки на лижних спусках в Карпатах чи Альпах. Правда, для цього треба хоча б трошки морозу. А в нас наразі морозом і не пахне. Однак все це ще буде, – втішають нас обіцянками фахівці.
Хоча зовсім нещодавно, буквально кілька днів тому, трошки снігу вже натрусилося на траву та дахи. Причому, за тих самих «плюс один» і дощу. Але це було ще в листопаді. Однак тепер, зважаючи на слово «зима» і категоричні заяви календаря, нестримно чомусь мріється про «багато снігу». Хочеться прокинутись, виглянути у вікно, втішитись чистою білосніжністю пейзажу! Відтак, залишається з оптимізмом розраджувати себе зимовими мріями про те, що “от-от, ще трошки і по-справжньому замерехтить, закружляє, засипле, замете, забілить, застелить, зарівняє”…
Правда, у комунальних служб мрії, очевидно, кардинально протилежні. Але на примхи погоди наші мрії, нехай і дуже різні, жодним чином не впливають. Залишається наразі не забувати вдома парасольку і чекати зимових чудес, на які так багатий грудень із його святами. Від згадки про це в голові відразу складається текст листа до Миколая. Правда, залишаючись не відтвореним на папері, адже дорослі вже такого не пишуть. Хоча Санта Клаусу (та й Дідусеві Морозу) в контексті здійснення новорічних мрій щодо подарунків таки можна коротеньку записочку черкнути. Або смс надіслати… Чи то на вайбер краще повідомлення кинути…
А повертаючись до думки про те, що зима вже прийшла, і навіть не згадуючи про подарунки, які, можливо, все таки чекатимуть під подушками чемних та вихованих, надзвичайно реально починає сприйматися все, що щороку робить цей грудневий час особливим: очікування дива, «святомиколаївські» цукерки під подушкою, «дідморозівські» сюрпризи під ялинкою, а ще – олів’є, шампанське, привітання, святкові «есемески» та телепрограми і Він Сам – феєричний, загадково-містичний, радісний, надійний і впевнений у собі, як давній друг, який приїздить лише один раз у році – 31 грудня, – Новий рік. Тим більше, що погнози щодо снігу та морозу у грудні ще купу разів зможуть змінитися, і все буде, як у класичному новорічному фільмі, коли за вікном заплітає сніжні коси завірюха, а вдома – камін, ялинка, і Він – Новий рік, звичайно, і так затишно і святково на душі. Отже, зима настала…
