Задля відновлення і примноження рідкісних видів рослин і тварин, а також збереження уже існуючих, тернопільські науковці розробили локальну схему екомережі міста. Її планують втілити у реальність до 2015 року, як дозволяє законодавство, але спершу проект мають розглянути посадовці на черговій сесії міської ради, 16 грудня.
Презентація локальної схеми екомережі Тернополя відбулася у понеділок, 12 грудня.
Тернопіль – одне з небагатьох міст України, де понад 30% території займають зелені зони. У 1995 році Європейський союз прийняв загальну схему екомережі, яку в 2000 році підтримала й Україна. А в 2009 році було затверджено екомережу Тернопільської області.
Для розробки локальної схеми екомережі Тернополя міське управління ЖКГ уклало угоду з кафедрою геоекології Тернопільського національного педагогічного університету. Тож, саме науковці цього вузу будуть розробляти остаточний варіант схеми екомережі Тернополя.
– Екомережа являє собою цілісну природоохоронну систему, яка передбачає збереження зелених насаджень, парків, скверів. Її краще формувати і фінансувати за адміністративно-регіональним принципом. Найнижчий рівень такої системи – районний, а оскільки Тернопіль має статус території обласного підпорядкування, тому в межах міста теж потрібно розробити схему екомережі, – каже завідувач кафедри геоекології педагогічного університету Любомир Царик.
Мета цього проекту – багатоцільова, зокрема, охоронна заповідних територій, збереження і відновлення червонокнижних видів рослин і тварин, надання окремим ділянкам природоохоронного статусу тощо.
– Тернопіль знаходиться на висоті більше 300 метрів, де спостерігаються сильні вітри, відносно низькі температури повітря. А Тернопільський став, з одного боку, є окрасою міста, а з іншого боку, – він є середовищем концентрації забруднювачих речовин, які у сотню разів перевищують допустиму норму. Рослинність в області загалом бідна, а в межах Тернополя представлена мала кількість червонокнижних видів. Скажімо, в області нараховується понад 80 видів рослин, які занесені до Червоної книги, натомість у місті – тільки п’ять. Тваринне населення ще більш деградоване, – зауважує науковець.
Разом із тим, як стверджує Любомир Царик, у межах Тернополя знаходиться доволі значна кількість заповідних територій. Якщо площа міської території складає понад п’ять тисяч га, то загальна площа заповідних об’єктів – 723 га або 12, 27%. Однак, чимала їх кількість сьогодні потребує пильної уваги і особливої охорони, зокрема від забудов.
– Найбільші заповідні території у Тернополі – регіональний ландшафтний парк “Загребелля” і пам’ятка місцевого значення “Чагарі кутківецькі”. Скажімо, “Загребелля”, який простягається від мікрорайону “Пронятин” до готелю “Галичина” і охоплює частину Тернопільського ставу, займає площу близько 600 га. Решту заповідних територій у місті становлять парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, гідрологічні джерела абощо, – розповідає фахівець.
Отож, локальна схема екомережі Тернополя складається з чотирьох структурних елементів: ключові природні території, тобто заповідні об’єкти (регіонально ландшафтний парк «Загребелля» та ботанічна пам’ятка природи “Чагарі кутківецькі”); буферні зони або так звана захисна територія (які будуть своєрідними зонами сполучення природніх комплексів); cполучні території або екокоридори (Серетський коридор, який є головним екокоридором у межах міста); території відновлення; території природного розвитку. Загальна площа екомережі Тернополя становить 1106 га заповідних територій.
Чи матиме місто цілісну природоохоронну систему вже через три роки – час покаже.
Юля Квітка
