Підвищення рівня захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції медики традиційно прогнозують наприкінці листопада-початку грудня. Адже в цей період захисні функції організму людини, зазвичай, ослаблюються, аби боротися із застудними захворюваннями. Щоб епідемія грипу не застала нас зненацька, вже зараз варто подбати про підготовку неї. 
Отже, про те, як вберегтися від грипу, які методи профілактики цієї недуги, для чого взимку насичувати організм вітамінами «Тернопільській липі» розповів лікар-імунолог, керівник обласного центру клінічної імунології й алергології, доктор медичиних наук, професор Ігор Господарський.
– Коли цьогоріч прогнозують спалах епідемії грипу? Чи передбачаються фахівцями нові штами вірусу?
– Епідемія грипу, як зазвичай, очікується в другій половині зими: не раніше різдвяних свят, а можливо – й аж на початку весни. А спалах захворюваності на вірусні інфекції, який спостерігався декілька тижнів тому, напередодні шкільних канікул, в основному був пов’язаний з іншими вірусами, тобто, не з вірусом грипу.
Цього року фахівці не прогнозують такої надзвичайної епідемічної активності, яку ми мали два роки тому, – пандемію грипу «Каліфорнія» (A/H1N1), – так званий, «свинячий грип» . Але, звичайно, епідемії грипу не уникнути, тому готуватися до неї таки потрібно.
– Ігоре Ярославовичу, які порадите основні методи профілактики захворювання на грип?
– Усі засоби профілактики проти грипу можна поділити на дві великих групи: специфічну, тобто, вакцинація, і неспецифічну. Щодо останньої, то для здорових або практично здорових людей під такою профілактикою маються на увазі загартовування, уникання факторів, що можуть ослаблювати імунітет, запобігання гіповітамінозу та дисбактеріозу. А для дітей – це постійні прогулянки на свіжому повітрі, адже сьогодні підростаюче покоління, на жаль, надає перевагу телевізору і комп’ютеру, а не, скажімо, футбольному м’ячу.
Для старших людей, які мають супутні захворювання, найкращою профілактикою, готуючись до епідемії грипу, в першу чергу, є їхні лікування та корекція. Тим, хто страждає на серйозні хронічні патології, наприклад, цукровий діабет, бронхіальну астму, варто обов’язково зробити вакцинацію.
До слова, якщо людина вакцинувалися від грипу торік, це не означає, що їй тепер це робити не потрібно. Справа в тому, що минулорічна вакцина вже не діє, оскільки кожну нову епідемію грипу спричинюють нові штами вірусу, причому, навіть не один, а, як правило, декілька. Хоча, безумовно, циркулюватиме й той із них, який викликав торішню епідемію. До речі, досі продовжує існувати й щойно згадуваний вірус «Каліфорнія» (A/H1N1), проте у більшості з нас вже виробився до нього імунітет.
Зрозуміло, що цього року також з’явиться й новий штам грипу, – здебільшого вони зароджуються у Південно-Східній Азії. Але поки він дійде до нас (це традиційно стається за півроку), в науковців і фармацевтичних компаній ще достатньо часу, аби розробити нові варіанти вакцин й їх почати випускати, а в людей – зробити щеплення.
– То, все-таки, без щеплення не обійтися?
– Для того, щоб специфічна профілактика була ефективною, вкрай важливим фактором є якісна вакцина. Також щеплення потрібно проводити заздалегідь: не менше, ніж за два тижні, а в ідеалі – навіть за місяць до першого контакту з вірусом. Вакцинація має бути проведена на фоні повного здоров’я, тобто, робити щеплення людині, яка якраз хворіє чи перебуває на етапі видужання (наприклад, хворіла застудою тиждень тому) не можна. В такому випадку організмові треба дати час, щоб робота імунної системи відновилася.
І знову ж таки, дуже важливо пам’ятати, що є, принаймні, дві великих групи показань до вакцинації: клінічні та епідеміологічні. Звичайно, добре було би вакцинувати якомога більшу кількість людей, щоб сформувати, так званий, імунний прошарок населення. Тоді б епідемії як такої не відбулося взагалі. Але досягти цього практично неможливо. Тому щеплення від грипу, насамперед, потрібно виконувати людям, які належать до так званої групи ризику із, як вже щойно йшлося, епідеміологічними або клінічними для цього показаннями. До останніх належать особи, які часто хворіють, зокрема, запальними процесами з розвитком ускладнень, ті, хто має серйозні хронічні захворювання: цукровий діабет, хвороби серцево-судинної системи, бронхіальну астму, хронічні обструктивні захворювання легень, тяжкі хронічні захворювання нирок. Для них грип може не тільки мати важкий перебіг, а й загрожувати ускладненнями, причому, навіть із летальним кінцем.
За епідеміологічними показаннями до групи ризику належать ті категорії, які, відповідно до специфіки своєї професії, контактують з великою кількістю людей. Це – медичні працівники, передусім ті, хто працює з ослабленими пацієнтами, водії громадського транспорту, вчителі, викладачі, вихователі дитячих садків тощо. Отже, саме вони насамперед й потребують вакцинації.
– А вакцинація на сто відсотків гарантує людині, що вона не захворіє на грип?
– На жаль, ні. Вакцина – це не готовий фактор захисту, а є, так би мовити, імітацією вірусу, що вводять в організм людини. Вона зумовлює утворення в організмі утворення специфічних білкових захисних молекул проти вірусу – антитіл, та штучно підсилена, що викликає в організмі вироблення захисту від неї більшою мірою, аніж контакт із «живим» вірусом. Як я вже говорив, потрібно використовувати якісну вакцину, що зараз, в принципі, не є проблемою, але необхідна і нормальна відповідь на неї імунітету людини! В іншому випадку навіть найкраща вакцина не забезпечить вироблення в організмі захисного протективного рівня антитіл – білкових молекул, які й дають можливість вберегтися від захворювання при контакті з вірусом грипу чи інших збудників.
– Як Ви особисто ставитесь до нетрадиційних методів профілактики і лікування?
– Дуже позитивно. На початкових етапах захворювання на гострі респіраторні вірусні інфекції, в тому числі й грип, споживання великої кількості рідини, зокрема, підкисленої лимонним соком, відварів трав із потогінним і жарознижувальним ефектом у жодному разі не зашкодить. Цей досвід перевірений не роками, а століттями, тож використання таких народних методів є виправданим. Але це не виключає застосування і медикаментозних засобів боротьби з недугою, особливо для людей із хронічними захворюваннями.
– Як підсилити імунну систему?
– Перш за все – далеко не завжди треба це робити. У випадках, коли є серйозні проблеми з імунітетом, передусім потрібно звернутися до свого сімейного лікаря, а далі, якщо виникне така потреба, той скерує людину до імунолога. Однак, аби попередити такі проблеми, звичайно, є загальні рекомендації: вживання вітамінів, препаратів, що містять живі бактерії, якісне вітамінізоване харчування, нормальний режим роботи та відпочинку, й багато інших моментів, пов’язаних із способом і стилем людського життя.
– Як Ви ставитесь до вживання противірусних та імуностимулюючих препаратів, які зараз так активно рекламують (cкажімо, “Ананферон”, “Амізон” й інші)? Ці препарати й справді ефективно діють на віруси, при цьому не завдаючи шкоди імунітету?
– Реклама медикаментів засобами масової інформації – це однозначно погано. Ще гірше, коли рекламуються і неконтрольовано застосовуються ліки, які впливають на імунітет. Необґрунтоване і неконтрольоване використання таких препаратів може зумовити розвиток найрізноманітніших «поломок» в роботі імунітету, формування автоімунних та онкогематологічних захворювань. Тому використовувати їх без рекомендації лікаря -небезпечно.
– Як правильно обирати вітаміни? Побутує думка, що чим вища ціна ліків, тим вони ефективніші…
– Зараз є чимало різних полівітамінних препаратів. За великим рахунком, суттєвої різниці за якістю між ними немає. Однак у людей є певна залежність і певні очікування, що дорожчий препарат – кращий за дешевший. Зазвичай, так і трапляється, але далеко не завжди різниця в ціні пропорційна різниці в якості, оскільки дуже часто люди платять не тільки за якість вітамінів, а й за бренд фармацевтичної компанії, яка їх розробила. Скажімо, полівітамінні комплекси, вироблені в країнах Західної Європи чи Північної Америки є достатньо якісними.
– А які овочі та фрукти потрібно вживати, щоб взимку наситити свій організм вітамінами?
– До Нового року в усіх овочах та фруктах, навіть у звичайній картоплі, зберігаються вітаміни, а потім їх стає все менше і менше. Звичайно, у супермаркетах можна купувати фрукти, привезені з теплих країн, але й вони не містять повного набору вітамінів. Дехто взимку, скажімо, на підвіконні, вирощує власні овочі. Однак у рослинах здебільшого містяться водорозчинні вітаміни, тоді як жиророзчинні – переважно в інших продуктах – курячих яйцях, деяких видах м’яса, нерафінованій олії тощо. Щоб вітаміни ефективно діяли, треба збагачувати організм й іншими речовинами, зокрема, мікроелементами. Деякі вітаміни можуть вироблятися в кишечнику людини під впливом нормальних бактерій (за умови, якщо немає дисбактеріозу). І сприяє цьому вживання кисломолочних продуктів, а, за потреби, – і медичних препаратів чи харчових добавок, що містять живі кисломолочні бактерії. Це теж вважається одним із дуже важливих способів профілактики гіповітамінозу.
Юля Квітка
