Співачка, півфіналістка вокального проекту “Х-фактор”телеканалу СТБ – Ірина Борисюк.
Завершився 2010 рік… Яким він був для вас?
2010 рік завершився для мене надзвичайно яскраво, неначе я побувала у казці, що, на жаль, уже закінчилась. Не чекала успіху, якого змогла досягти за час участі у співочому шоу “Х-фактор”. Про такий подарунок долі не загадувала навіть у найзаповітніших мріях.
До цього часу я жила звичайним життям і, в принципі, була «ніхто». Хоча, напевно, так теж не можна стверджувати. Так, ходила на дві роботи: навчала діток у музичній школі, а вечорами – співала у ресторані. На роботу, як і з роботи, ходила однією й тією ж стежиною. А весь свій вільний час приділяла виключно вихованню моєї донечки Ренати, заради якої я готова на все. Додому поверталася втомлена і вкладалася спати. Однак була задоволена й тим, що мала…
Утім, з 2011 – із цього нового року – розпочинається моя друга казка: з 26 лютого я вестиму нове танцювальне шоу телеканалу СТБ “Танці з зірками”.
За які події, на вашу думку, 2010 рік увійде в історію?
Для України?… Що у нас такого важливого сталося минулого року? Думаю, вибори. Однак, зізнаюся, в той час виборчий процес мене не цікавив, адже в мене були інші клопоти, причому, приємні.
Чим особисто для вас цей рік запам’ятається?
Ну, звичайно, знову таки повторюся: 2010-тий запам’ятається участю в проекті «Х-фактор». А також я задоволена успіхами моєї донечки у грі на скрипці та перемогами на змаганнях з плавання. Проте я ніколи й не сумнівалася у її позитивних досягненнях, адже Рената постійно старанно працює над собою. Зі свого боку, я її підтримую та допомагаю. І неодноразово раджу доньці: треба завжди намагатися бути першою у всьому, за що б не бралася. Ми з нею як подруги – ділимося усіма своїми секретами та подіями, пережитими впродовж дня. Окрім того, цього року Рената вперше за весь час кілька тижнів була без мами і чудово впоралася із цим завданням. Я й не помітила, як минулого року моя донька швидко виросла за короткий термін моєї відсутності. Але це лише “плюс”, адже Рената стала більш самостійною.
Яка подія, зустріч, книга, фільм тощо стали для вас відкриттям 2010 року?
У постійному шаленому ритмі життя протягом 2010 року я не мала змоги читати книжки чи дивитись якісь фільми. У мене просто не було вільного часу. Я всю себе віддавала роботі. А незабутньою стала для мене зустріч із відомим музичним критиком Сергієм Сосєдовим. Він був моїм наставником, якого я дуже ціную та поважаю. Сергій Сосєдов щоразу підтримував мене перед кожним моїм виходом на сцену та дав мені можливість побувати у ролі справжньої співачки. На першому кастингу “Х-фактору” саме його найбільше боялася, адже він музичний критик дійсно високого рівня. Але так склалося, що я стала його підопічною на проекті, та ми ще й потоваришували. У нас була повна гармонія як у спілкуванні, так і під час підготовки до наступного показового виступу. Про це я б ніколи не могла й подумати.
Також мені запам’яталася Таня Зотова, з якою ми познайомились на “Х-факторі”. Ця дівчина надзвичайно обдарована та цікава. Вона дуже розумна, пише книги, словом, має свій багатий внутрішній світ. Коли спілкуєшся з нею, то складається враження, що Таня – з іншого світу, де панує лише добро. 2010 рік подарував мені і зустріч з групою “Діти капітана Гранта”. Підтримку учасників цієї групи я теж завжди відчувала на шоу.
Найбільша удача чи помилка цього року?
Помилка у 2010-му… Вона є, як і в кожної людини. Але про це я не можу відкрито говорити. А найбільша удача – це знову-таки виступи у дев’яти ефірах на великій сцені вокального шоу “Х-фактор”. Утім, моя участь у шоу є також успіхом і для тернополян. Адже перед мільйонами глядачів я представляла саме «файне місто Тернопіль»!
Який найголовніший життєвий досвід вдалося здобути цього року, зробити певні висновки тощо.
2010 рік вніс у моє життя відчутні корективи. Лише за кілька місяців минулого року я змінилася кардинально, утім, гадаю, в кращу сторону. Відбулося народження нової Ірини Борисюк. Тепер я не боюся чогось нового і стала більш впевненою у собі. Окрім того, я спробувала себе в різних сценічних образах та різних музичних репертуарах. А це –великий досвід, велика школа для мене.
Якщо говорити про мою зовнішність, я змінила колір волосся, частіше почала одягати сукні та високі підбори. Інколи роблю макіяж за всіма його правилами. Але внутрішньо – я та сама Ірина Борисюк. А висновок, аналізуючи події року, який минув, можу зробити наступний: «на все свій час».
Що позитивного треба було б, на вашу думку, взяти зі старого року в новий?
Завжди вірити у свої можливості та залишатися собою.
Якби можна було сформулювати основний слоган чи гасло року, що минув, яку б фразу, приказку, поетичний рядок тощо ви обрали.
Попри різні перешкоди та невдачі, ніколи не здаватись, а йти вперед.
На що сподіваєтесь від 2011?
Сподіваюся, що 2011 не буде гіршим хоча б за 2010. Я таки мрію стати справжньою співачкою, аби продовжувати виступати на великій сцені та дарувати людям радість. Бо спів – це моє покликання. Але тепер хочу озвучувати власні пісні, які вже почала писати, однак їхні тексти наразі тримаю у таємниці.
Юля КВІТКА