Вперше у Тернополі відбувся міжнародний турнір з фрі-файту «Битва за честь». Демонстрували свою силу і вміння 20 спортсменів з України, Ромунії, Білорусії та Молдавії. Протягом одинадцяти поєдинків фрі-файтери віком 19-31 рік дивували, шокували та викликали надзвичайно бурхливі емоції у глядачів та вболівальників. З особливим інтересом відбувались поєдинки за титул Чемпіона України у надважкій вазі.
За цей титул змагались 4 спортсмена, зокрема й тернополянин Ігор Слюсарчук з клубу «Характерник». Саме він й здобув чемпіонський пояс, подолавши в першому бою Івана Голода з Івано-Франківська технічним нокаутом, а згодом здобув перемогу в поєдинку з донеччанином Віктором Матвійчиком.
– Підготовка до таких змагань була надзвичайно відповідальна й інтенсивна. Моментами було важко, але я завжди готовий до бою. Підтримує мене сьогодні моя наречена. Це відіграє дуже важливу роль для мене, тому зазвичай я не допускаю своїх близьких та рідних до змагань. Це мене напружує психологічно, мені набагато легше битись в іншому місті, де немає знайомих, де тебе мало хто знає. Коли тебе приходить підтримувати велика кількість людей, ти намагаєшся виправдати їхню довіру і хвилюєшся від цього сильніше – розповідає Чемпіон світу з фрі-файту Ігор Слюсарчук.
Усі бої були дуже видовищними, адже цей вид спорту поєднує різні бойові мистецтва. Тут , у порівнянні з іншими такими видами спорту, є відносно небагато обмежень: заборонено наносити удари в пах, хребет, задню та верхню частину голови, удари п’ятою в голову і по ключиці, удари по суглобах, заборонені будь-які дії на кадик, очі та геніталії суперника.
Але навіть з усіма цими заборонами без крові не обійшлося: під час першого поєдинку Ігора Слюсарчука з Іваном Голодом бій припинили внаслідок кровотечі у франківця, через неї двічі переривали бій. У інших спортсменів бої також проходили «криваво», але більшість глядачів це не лякало.
– Я люблю відвідувати змагання з фрі-файту, це вже далеко не перший мій раз. Бокс, карате, чи інші бойові мистецтва не цікавлять мене так сильно, бо вони не видовищні. А тут просто справжнє шоу, все дуже емоційно, – ділиться враженнями тернополянин Олег Галюк.
Не погодитись із цим судженням, дуже важко, адже організатори й справді зробили вихід кожного спортсмена в октагон (обгороджене сіткою місце, де відбувались бої) неповторним. Кожного учасника турніру супроводжували моделі в коротких чорних сукнях, декотрі виходили під вогнями салютів, інші під спалахи вогнів.
– Рівень того, що сьогодні відбувається в Тернополі – світовий рівень. Без перебільшень, це на одному рівні з Монте-Карло, Мінськом, Києвом. Кожному, хто приймає участь, дивиться, вболіває за хлопців, треба цим пишатися, незалежно від того, хто перемагає. У мене теж є один фаворит – Україна,- розповідає один із партнерів проекту Валентин Наливайченко.
Після своєї блискучої перемоги Ігор Слюсарчук зізнався, що зібратися з силами йому допомагає віра. Перед змаганнями він ходить до церкви, часто молиться, навіть ідучи до октагону перед початком поєдинку хрестився. Чемпіон світу і чемпіон України з фрі-файту, має сталеві м’язи та холодний розум, але дуже м’яке і чуйне серце.
Олена Лисиця
