Кожному жителеві Фороса добре знайомий пам’ятник першому космонавтові нашої планети Юрієві Гагаріну. Будь-хто, хто вперше приїжджає у Форос, зупиняється біля бюста і здивовано вигукує: “А чому тут пам’ятник Гагаріну?”. Гуляючи по вулиці Космонавтів, гості курорту також здивовані такою назвою. А все дуже просто: тут відпочивали усі перші космонавти. У сімейних альбомах багатьох жителів селища дбайливо зберігаються фотографії і автографи космонавтів. Згадайте квітень 1961 року. Усі були захоплені подвигом Гагаріна, досягненням учених і творців космічного корабля “Схід”. Популярнішого, ніж Гагарін, людини і придумати було не можна. І ось він, радянський супермен, – у Форосі. Для простих людей Гагарін був швидше казковим героєм, ніж звичайною людиною. Були випадки, коли хто-небудь навіть торкався Гагаріна за одяг, не вірячи в реальність того, що відбувається. Так і залишився він у пам’яті форосців простою людиною і “інопланетянином” одночасно.
Гагарін відпочивав на дачі “Теселі” разом з дружиною Валентиною і молодшою донькою Галею. Усе було зроблено для того, щоб Юрій адаптувався і відпочив після польоту в космос: відмінне живлення, спокій, а також фільми і екскурсії. Він був оточений увагою і турботою обслуговуючого персоналу дачі. Але Гагарін виявився “важким” відпочивальником. Досі про нього розповідають як чисту правду, так і небилиці. І розрізнити їх буває дуже складно. Яким же у Форосі був Гагарін? Як мовиться, усе “записано із слів”. Імена деяких наших оповідачів поки збережемо в секреті, тим паче, що в ті часи усі співробітники партійної здравниці давали розписку про нерозголошення.
Юрій відрізнявся веселою вдачею і не завжди наслідував строгий розпорядок. Одного разу з Юрієм абсолютно випадково поруч виявилися електрики, яких викликали для того, щоб встановити обігрівачі в номерах, куди поселили замерзаючих гостей з Сирії. Виявилось, що південні гості спали після довгого шляху, і потрібно було чекати. Знічев’я (а справа була перед вечерею) електрики вирішили пограти у більярд. Раптом абсолютно несподівано у більярдну зайшов Гагарін. Перелякані діти кинули киї і вирішили ретируватися. Але Гагарін сказав: “Грайте-грайте”, а потім тихо, озираючись на всі боки, запитав: “Діти, у вас немає закурити”? Довелося почастувати героя цигарочкою. Юрій знову, озираючись на всі боки, покурив собі на втіху і подякував своїм рятівникам.
Потім з’явився Каманін, (що відповідає за відпочинок, безпеку і здоров’я космонавтів), і Юрій, як ні в чому не бувало, став грати з ним у більярд. Незабаром з’явилися сирійці, і електрики пішли в номери, що звільнилися, ставити обігрівачі. Залишилося додати, що Гагаріну тоді категорично заборонялося палити.
* * * Якось Гагарін повернувся на катері з екскурсії з Балаклави. На питання співробітниці А.П.Андріанової: “Ви вже приїхали”? Юрій відповів: “Не приїхали, а прийшли. Піхота!”.
* * * Іноді Гагаріна і Тітова привозили на танці в санаторій. Як тільки до космонавтів починали чіплялися охочі отримати автограф, Юрій відразу запрошував танцювати свою Валентину. Тітову тільки і залишалося відбувати за двох, а Юрієві він говорив: “Хитренький ти!”.
Гагарін і Тітов любили розігрувати скрізь супроводжуючого їх Каманина. Жартівники постійно зникали з-під його контролю. Так одного разу після чергової зустрічі з відпочивальниками вони запитали у організаторів заходу: “Де можна помити руки”? і зайшли в туалет. Звідти вони вже не вийшли. Каманін бігав по усьому Форосу, але не знайшов утікачів. Виявляється, вони вилізли з туалету через вікно і втекли від охорони. Потім їх все-таки виявили на спортмайданчику, де вони, як ні в чому не бувало, грали у волейбол з відпочивальниками.
* * * Відрізнявся гумором і Тітов. Під час однієї зустрічі з відпочивальниками, серед яких було багато красивих молодих жінок, у Тітова запитали: чи “Не шкодуєте Ви, що літали в космос”?. Подивившись на жінок, він відповів: “Я тільки шкодую, що рано женився”.
Іноді бажання космонавтів відчути свободу призводило до проблем для усіх співробітників і навіть для прикордонників. Якось Юрій вирішив порибалити. Сів один на весловий човен. Спочатку усе йшло прекрасно, було тихе, але потім задув береговий вітер, який ставав все сильнішим і сильнішим. Човен стало відносити в море. Усі спроби Юрія наблизитися до берега ні до чого не приводили. На березі почалася паніка. Викликали навіть прикордонний катер з алаклавы. Директор і охоронці були сильно налякані, але нічого не могли зробити і тільки бігали по берегу. Врешті-решт, з останніх сил Юрій за допомогою місцевих рибалок дістався до берега далеко в стороні від дачі. Його човен причалив до пляжу санаторію. Він був абсолютно мокрий і дуже замерзнув. Згодом Гагарін cказав:
“У космосі було легше. Дивіться, які я набив мозолі, до крові”. Декілька днів після цього випадку Юрій ходив з перев’язаними долонями. І навіть в цьому він виявив перевагу, – не потрібно було давати автографи. Катерів з моторами в санаторії в ті роки не було. Слава богу, усе тоді обійшлося.
* * * Гагарін і Тітов частенько зникали, ховалися, за що їх “виховували” то Каманін, то директор санаторію Чернявський. Смішно було навіть представити, щоб їх нотації налякали героїв космосу. Дізнавшись, що на Байдарках є ресторан, космонавти жартували: “Добре б туди з’їздити”, але їм заборонялося без дозволу покидати дачу.
Одного разу космонавти сховалися на камені-острові “Тайвань” (так вони його охрестили), випили там, відпочили, а потім назад уплав. Ну, а на березі, як завжди, весь цей час йшли божевільні пошуки зниклих – паніка, переполох.
Павло Фірсов для Тернопільської Липи