Напевно, кожен період часу у мистецтві знаходить своїх кумирів з точки зору історичної площини задля повернення до їхніх імен, популяризації, вивчення та просто згадки про те, що такі люди жили, творили і працювали, закохувались і просто були в контексті своєї епохи. Для сучасної мистецької України таким відкриттям та феноменом стали митці «Розстріляного Відродження». Трагізм доль знищених у 1930-х роках українських письменників, поетів, режисерів, художників та драматургів як політично невідповідних тодішній системі зараз вивчають, освітлюють, переосмислюють і просто відкривають широкому загалу чимало сучасних мистецьких проєктів.
Власне бачення, свій погляд на цю глибоку і непросту тему взявся показати Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки, втіливши у постановці під назвою «Чудер_meister». Робота цілком відмінна від традиційних дитячих вистав насамперед тим, що це вистава для дорослих. Більше того, актори театру постають у ній як драматичні актори. Особливістю є також і те, що демонструватимуть її на нововідкритій малій сцені, де може розміститися лише сорок глядачів. Відтак дійство буде дуже камерним, і публіка матиме можливість стати його безпосередніми учасниками, перебуваючи, і як образно кажучи, і цілком реально, в самому центрі подій.
Серед усіх видатних імен та особистостей, які об’єднані «під грифом» «Розстріляне Відродження», автор і режисер-постановник дійства Дмитро Татарінов для свого «Чудермайстера» обрав прозаїка та поета Майка Йогансена. Як зізнається Дмитро, з ім’ям Майка Йогансена він зіткнувся зовсім випадково.
– Якось одна моя учениця із театральної студії «Третій дзвінок» привезла мені сумку-шопер. Там зображено кілька персонажів з епохи «Розстріляного Відродження» і серед них – Йогансен. Була ще кумедна його цитата, така наповнена, яка мені дуже сподобалась і стимулювала до думки «Треба покопати!». Коли почав працювати над цим матеріалом, з усіх боків посипались поради – те почитай, і те, мої колишні учні взялися «скидати» вірші Йоансена. І я захопився! Мені дуже сподобалося, а потім зрозумів, що цього автора немає ні в шкільній програмі, ні практично ніде. Про нього майже не згадують! Хоча насправді Йогансен має просто колосальний наробок. І що найдивніше, – він не вважав себе поетом, а позиціонував як прозаїк, і прозаїчні твори у нього були дуже сильні.
За словами режисера, це робота, окрім усього, є експериментальною для самих акторів, адже тут вони працюватимуть для дорослих.
– Ми самі собі насадили стереотип, що ми – театр актора і ляльки, ми – для дітей. І я хотів усім нагадати, що ми не тільки «ляльочки», що маємо ще драматичний досвід і варто би пробувати працювати з дорослим складним матеріалом. Тому захотілося зробити щось суто серйозне. А ще – трохи «позвучати» сучасною українською музикою. Приємно, що наші молоді актори, які долучилися до нас у вересні, як тільки почули перші акорди цих треків, відразу все впізнали.
Звичайно, занурюватися у далекий пласт нашої історії, причому дещо одіозний та неоднозначний із сучасної точки зору як в плані тодішнього суспільного оточення, так і політичних поглядів тих чи інших митців, дуже непросто. Усі ці ризики – і потенційні, і реальні, і політкоректні, режисер прекрасно розуміє.
– Як зміг побачити в біографії Йогансена, – пояснює Дмитро, – він направду, до певного періоду, був надзвичайно захопленим ідеями комунізму. Причому, навіть романтизував та ідеалізував його. І деякі вірші, які ми використали у проєкті, на це натякають. Тому є побоювання, щоб це не було сприйнято на кшталт якоїсь пропаганди. Але цього з історії не викинеш, Йогансен таким був, хоча з певного періоду дуже радикально таких поглядів позбувався.
Саме за цей кардинальний перелам у свідомості й розумінні того, що ж насправді відбувається в державі, Майк Йогансен і постраждав, і загинув врешті від рук системи. Напевно, саме для того, щоб це показати, постановку «Чудер_meister» на афіші названо не виставою, не п’єсою, а «поетично-політичною справою» Майка Йогансена під номером 4Н-01-07/58.
Чи відкриють глядачі для себе якісь особливі моменти із біографії цього українського письменника? Чи побачать Майка Йогансена на сцені як персонаж, як головного героя? Чи пояснюватиметься у фіналі секрет назви, в якій поєдналися два слова «чудер» та «meister»? Важко дати на ці запитання зараз однозначні відповіді, однак, як обіцяє Дмитро Татарінов: «Додаємо трошки фантасмагорії, трошки переплітаємо часи, вводимо персонаж, який буде антагоністом до основного потоку, тому що без конфлікту нічого не вийде, змусимо глядачів думати, уявляти і робити висновки».
Справді, тема поетів «Розстріляного Відродження» зараз є популярною і, так би мовити, на слуху. Але, як переконаний режисер, це дуже добре, особливо у наш непростий час.
«Будь-які автори, до який ми повертаємося чи нарешті приходимо – це добре. Будь-яке нове знання, нова практика – це добре. Адже кожен новий поет своєю творчістю, своєю особистістю, здатний змінити людину, спрямувати її в якесь інше русло. І якщо хоча б трошки, принаймні на пів градуса це змінить наш кут зору у сприйнятті світу, ми бачитимемо вже трошки більше», – говорить Дмитро Татарінов.
Прем’єрні покази постановки «Чудер_meister», присвяченої 130-й річниці від дня народження українського поета Майка Йогансена, відбудуться 24, 25, 27 та 30 жовтня на малій сцені театру актора і ляльки. Початок о 17 годині, а 27 жовтня – о 18-тій.
Розмовляла Олена Лайко
