У межах проведення Другого міжнародного тижня у Західноукраїнському національному університеті відбувся Міжнародний форум «Вплив COVID-19 на публічні фінанси та економіку», присвячений 5-річчю прийняття Цілей Сталого Розвитку.

Ця платформа об’єднала фінансистів, економістів, юристів, професіоналів у галузі лікувальної справи, фахівців у сфері охорони здоров’я та громадських діячів.

Ректор Західноукраїнського національного університету, доктор екон. наук, професор Андрій Крисоватий поділився з учасниками своїми думками щодо нових підходів до системи управління публічними фінансами в умовах пандемії COVID-19, окреслив базові засади впровадження управлінських інновацій з урахуванням соціально-економічних наслідків пандемії.

Модератор заходу, координатор міжнародної діяльності факультету фінансів та обліку ЗУНУ, доктор екон. наук, професор Оксана Тулай акцентувала увагу на тому, що із 17 Цілей сталого розвитку як ніколи актуальною є ціль 3 «Забезпечення здорового способу життя та добробуту людей будь-якого віку». При цьому основним питанням публічних фінансів, на яке впливає ця ціль є проведення реформи фінансування системи охорони здоров’я.

Співініціаторка проведення Форуму, начальник відділу міжнародних зв’язків ЗУНУ, канд. юрид. наук, доцент Уляна Коруц висловила свою думку про сучасні процеси формування вітчизняної законодавчої бази для функціонування нової системи фінансування охорони здоров’я, що передбачає вивчення і розуміння міжнародного права в галузі охорони здоров’я для сталого розвитку.

Регіональний координатор ПРООН з досягнення цілей сталого розвитку в Тернопільській області Ігор Стефанів проаналізував вплив пандемії COVID-19 на впровадження окремих Цілей сталого розвитку на теренах Тернопільщини та поділився результатами п’ятирічної роботи у цьому напрямку.

Для трансформації своєї системи фінансування охорони здоров’я України вибрала британську модель, елементи якої поступово впроваджуються в українську практику. Тому учасників цікавила думка експерта д-ра Рассела Джеррарда з Бізнес-школи Лондона (Великобританія) про те, як британська модель справляється з фінансовими ризиками, викликаними пандемією? Також Рассел Джеррард поділився результатами аналізу щодо впливу пандемії на міжнародну економіку.

Надія Дубровіна, доктор філософії з Вищої школа економіки, менеджменту та державного управління в Братиславі (Словаччина) акцентувала увагу на тому, що COVID-19 – це щось значно масштабніше, ніж криза у сфері охорони здоров’я. Як фахівець вона провела критичний аналіз впливу пандемії на систему публічних фінансів Словаччини, показала переваги й недоліки різних моделей фінансування охорони здоров’я у країнах ЄС.

Про те, як реалізовується державна програма медичних гарантій в умовах пандемії та про її перші результати розповіла завідувачка відділення платних медичних послуг КП ”Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр” Тернопільської міської ради Наталія Сухіна.

Завідувачка кафедри пропедевтики педіатрії Харківського національного медичного університету, д-р мед. наук, професор Вікторія Клименко розмірковувала над тим, що є найскладнішим для медиків та педіатричної служби під час коронавірусної пандемії у контексті реформи фінансування системи охорони здоров’я в Україні.

Громадський діяч, експерт з питань фінансів охорони здоров’я та надання суспільних послуг у Польщі Богуслав Бліхарський поділився власними спостереженнями про те, як пандемія вплинула на рівень надання суспільних послуг в Польщі та про її можливі соціально-економічні наслідки загалом.

Приємно, що до обговорення актуальних питань, які піднімалися на Форумі долучилися:

– професорсько-викладацький склад ЗУНУ:

– доктори філософії з Бізнес-школи Лондона (Великобританія);

– доктори філософії з Вищої школа економіки, менеджменту та державного управління в Братиславі (Словаччина);

– професорсько-викладацький склад Харківського національного медичного університету;

– члени громадської організації «Наш дім» (Польща);

– професорсько-викладацький склад Харківського національного університету радіоелектроніки:

– професорсько-викладацький склад Бердянського державного педагогічного університету:

– професорсько-викладацький склад і студенти Харківського торговельно-економічного інституту;

– здобувачі освітньо-наукової програми «Публічні фінанси» ЗУНУ;

– здобувачі освітньої програми «Фінанси» ЗУНУ;

– здобувачі освітньої програми «Фінансова грамотність» ЗУНУ;

– здобувачі освітньої програми «Публічне управління та адміністрування» ЗУНУ;

– здобувачі освітньої програми «Державна служба» ЗУНУ;

– слухачі курсів підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування ЗУНУ.