Українці здавна славляться своїм почуттям гумору. Наш фольклор повен різноманітних приказок та приповідок, які можна використовувати на всі випадки життя.
Ми любимо пожартувати над різними ситуаціями; сімейне життя, виховання дітей, молодість, старість і навіть хвороби часто фігурують у коротких влучних висловах.
Та що там казати – українці навіть “посилають” чи “клянуть” творчо і з гумором. Хоча це швидше добродушні прокльони, які не несуть у собі агресії, а лише ставлять співрозмовника у незручне становище, а у слухача викликають усмішку.
Неважко здогадатися, що головною “героїнею” різноманітних приказок та приповідок є “срака” і все похідне від неї. Думки фольклористів щодо цензурності чи нецензурності цього слова розходяться. Тому відразу застерігаємо: людям з тонкою душевною організацією чи відсутнім почуттям гумору далі читати не варто
Характерно, що у багатьох приповідках фігурують полонізми – у силу історичних обставин.
Коли у групі “Людоньки порадьте” у Facebook з’явилася пропозиція згадати “крилаті” фрази наших мам-бабусь-дідусів, на неї відгукнулося майже дві тисячі користувачів. Ми вибрали “найсоковитіші” вислови. Можливо, Ви знайдете серед них щось і для себе
P.S. оригінальні стилістика та орфографія збережені
Все про сраку
Якби не срав і не їв, то купив би місто Львів
Голою сракою по рапатій дошці
Любиш мене вбрану – люби і засрану
Дівка без сраки – як село без церкви
В сраці був – гімно видів
Пішов, як за море срати
Не вішай собі в сраці фіранок
Таке ладне, як півдупи з-за корчє
Навчи сраку пердіти – все буде хтіти
Як копну ті в сраку, то ти гімно затерпне
Не велика пані, а штани засрані.
Вже ожили в дупі жили
Срака горіла, маку не їла
Всралася біда і плаче
Пий дитино чорну каву, аби гімно мало ґлянц
Дорога родино, збирайтесь до купи, я вам подарую калісони з дупи
Як в голові нема – зі сраки не наженеш
Ні з писка мови, ні з дупи перджі
Шукає в сраці шкварки
Причесався, прилизався, в білі штани вбрався, а як прийшов до дівчини – на порозі всрався!
Скакав банєк, поки не впав в гімнєк!
Срали мухи – вйосна бендзє
Нагадай козі смерть – де не ходить, то все пердь
Срака – мотика, гімно-паровоз
Що у тебе в голові – то в мене давно в сраці
Їсти – не срати, може почекати
Бліда, як гімно під лопухом
Ти все хочеш знати, де круль (король) ходить срати
Так погостював, як за пнем висрався
Пішов, як за море срати
Ще не перднув, а вже кажут вравсі
Певне, маєш добрі зуби, шо-с таку сраку наїла
Нема гірше кари і тяжчої муки, як захочеш срати і змерзнеш у руки
Срав пес роґальками
Срав пес на овес
Срані бджоли, гімно – мед
Сказав – як з моста срав, а у воду капало!
Їсти, срати – тільки не читати
В сраці був, гімно видів
Меле, як дупа вночи
Сраченько, не рипайсі; пісю, не теліпайсі!
Язик – не срака, нехай побалака!
Женивсі, стративсі, взяв си жінку – всратисі
Захотіла срака меду, та не мала ложки
Кожне гімно думає, що воно – мармуляда
Причепився, як гімно до кальсонів
Вари, срако, борщ, а я піду з солдатами постою
Сидить, як срака в гостях
Не пхай пальці, де пан яйці!
Про сімейні пари, кохання та подружнє життя:
Яке їхало, таке й здибало
Два чоботи пара
Обоє рябоє
Оженімся, небого, я не маю ніц, а ти ще й того!
Кажда потвора ма свего аматОра
Оженився дурачок, узяв жінку-каку, посадив її на піч, заглядає в сраку!
Юш, Параню, по коханню
Виховання дітей:
Не слухаєшся тата-мами – слухайся псьої шкіри!
Пожалієш прутика – зіпсуєш дитину.
Малі діти їдять хліб, а великі серце!
Діти, діти, де вас подіти? В пічку запхати, їсти не дати.
На діти – напердіти
Не біжи поперед батька в пекло.
Добродушні прокльони:
А най тя качка копне!
Ліпше би тебе тато на будяк збризнув
Най би тебе шляк трафив!
Най тобі жаба цицьки дасть!
Аби ти ся всрав і в хаті води не було!
Щоб тобі пси маршала грали, а коти віват співали!
Щоб тобі пси писки лизали!
А бодай би ти скис!
Щоб тебе гімно доганяло!
Поцілуй бузька в калатало
Поцілуй кицю під хвіст, най вона ти шось повість
Колька тя нападе!
Щоби тобі пір’я в горлі виросло!
Ліпше би м тебе в кропиву висцяла!
Ще ся на твої ворота сорока всере!
Про дурнів і комунікацію
Дурне спить – дурне сниться
Мудрий, як фіра гною після руских
Питав німий глухого, чи болять зуби мерлого
Кінь ногу кує, а жаба собі лапу підставляє
Німий глухому розказував, що сліпий бачив, як кривий зайця доганяв
Чого сі тішиш як дурний цьвочком?
Таке дурне, як сало без хліба
Говори Грицю Богородицю, а буду Вірую
Командує, як п’яний гостями
Плете, як небіжка ногами
З тобою говорити – як з зашмарканим їсти
Про жінок (порядних і не дуже):
Цілую ручки, ножки і трохи панчошки!
Такі тонкі ножки, як в кози небожки
Плюй курві в очі, а вона каже, що дощ іде!
Спереду стрій, а ззаду хоч з лопатою стій
Кожна курва має свою парасольку
Така довга, як день без хліба
Довга, як тичка, дурна, як теличка
Велика, як тополя, дурна, як фасоля
Пані вельможна, а торбинка порожна
Висока до неба, а дурна, як не треба
Про чоловіків
Гамерика-то для бика, а для хлопа-то Європа
Вбрався, як стрик на Великдень
Хлоп, як дуб, а яйця – як жолуді
Хлоп в халупі – як чиряк на дупі
Про Бога
Бог дає драбинку на гору і на долинку
Дай нам Боже, що нам треба, а по смерті – шур до неба
Інше
Не з’їсть собака калача, поки не покача
Дякую за обід, що наївся дармоїд
Від склірозу голова не болит, тіко ноги
На двоє бабка ворожила – як не вмре, то буде жила.
Корова забула, як телятьом була?
Не великий пан – зроби собі сам .
Що сі щириш, як дзюра в мості?
А ти тут, а я там, а пси дома роблять храм
Тобі то так поможе, як мерлому кадило
Газдувала би вош, якби мож.
Де кум, коровай, де Зелені свята!
Так ті люблю, як пси діда на вузькій дорозі
Це така правда як блохи кашляють (вош пердит)
Пана видно по холявах, спєвака – по глосу, добру ку@ву- по цицьках, йо@@ра- по носу
Менше вкусиш – скорше ликнеш
Чи ви люди,чи ви свині, празник завтра, а не нині!
Якби цьотка мала вуса, то би була вуйком
Джерело: То є Львів
