Місцеві посадовці і керівники приватних фірм та організацій цікавляться проблемами і потребами вихованців обласного Будинку дитини здебільшого на новорічно-різдвяні свята, – стверджує головний лікар цього закладу Олександр Левандовський. Дітям, звичайно, радісно отримувати подарунки, а тим паче від Святого Миколая, – їх ніколи забагато не буває. 
Проте справжнім святом для малечі, як переконаний чоловік, є постійна увага і турбота з боку суспільства, адже в ранньому віці вони ще такі емоційно-чутливі, довірливі, щедро діляться посмішками і не бояться відкривати оточуючим серця. Тому так важливо для них відчувати себе захищеними і потрібними комусь, а душевна теплота і чуйне ставлення працівників закладу допомагають малечі у цьому. Підсилює ці почуття в дітей якоюсь мірою і свято Чудотворця Миколая.
Як традиційно проходить цей день у дітей-сиріт, про які подарунки малюки мріють найбільше розповів головний лікар Тернопільського обласного спеціалізованого будинку дитини Олександр Левандовський.
– Як у вашому закладі відзначають 19 грудня, можливо, за роки його існування склалися певні традиції?
– Такі свята, як день Святого Миколая, Новий рік, безумовно, проходять у Будинку дитини за участю керівників та представників місцевої влади. Зокрема, неодноразово в нас бував голова обласної ради Олексій Кайда, усі колишні мери. Щоправда, діючий міський голова Сергій Надал поки що не приходив до наших вихованців, тому сподіваємося, що на новорічні свята завітає. Відвідують заклад депутати міської ради, зокрема, Віталій Цимбалюк. Його референт, до речі, нещодавно побував у нас, аби довідатись, чого бракує закладу. Отож ми просили придбати продукти харчування і комп’ютер для бухгалтерії. Чесно кажучи, комп’ютерів у нас три, але вони вже застарілі і не годяться для роботи персоналу. Ця техніка, скажімо, не дозволяє вести персоніфіковані списки, подавати електронну звітність тощо. Таким чином, ремонт її обійдеться дорого, а грошей немає, та й в такому випадку нові комп’ютери купувати вигідніше.
А щодо самого свята Миколая, то воно не обходиться без святкового концерту, в якому наші діти беруть активну участь. А про свої бажання – що хотіли б у подарунок, дітлахи розповідають вихователям або ж відтворюють омріяне у малюнках. Здебільшого, в Святого Миколая наші малюки просять іграшки, солодощі і… маму.
– Чи маєте постійних спонсорів, які надають фінансову допомогу?
– Офіційних спонсорів, які б постійно допомагали нашому Будинку дитини, немає. Зазвичай, напередодні різдвяних чи великодніх свят зголошуються тернополяни, приватні підприємці, установи та організації, й запитують нас, що краще придбати для дітей, для закладу. І така практика є дуже доречною, бо іноді благодійники купують непотрібні речі. Зокрема, цього року на свято Миколая до нас звітав із подарунками власник торгово-розважального центру “Атріум” Тарас Демкура разом зі своєю командою.
Часто звичайні люди приносять для наших вихованців вживані одяг та взуття. Щоправда, від вживаних іграшок ми відмовляємося, оскільки там можуть бути пилові кліщі, і санепідстанція нам не дозволяє приймати й використовувати такі речі, бо вони можуть викликати у дітей алергію.
Щорічно у нас бувають студенти Тернопільського національного економічного університету, Тернопільського державного медичного університету, рідше – Тернопільського національного технічного університету. Також приходять до наших вихованців тернопільські школярі.
Звичайно, хотілося б, щоб дітей нашого закладу відвідували не лише на традиційні свята, а й у будні, а в кого є можливість, – щомісяця. Для малюків, повірте, це було би справжнім святом.
А всі охочі, хто може фінансово допомогти Будинку дитини, можуть перераховувати гроші на спеціальний рахунок. Про всі отримані й використані кошти ми звітуємося. Мушу сказати також, що спонсорські гроші зі спецрахунку, згідно із законодавством, ми не можемо використовувати протягом січня-лютого нового року, поки не будуть затверджені державні кошти і надано на них дозвіл. Тому на ці місяці ми робимо запас продуктів харчування, миючих засобів і решти необхідних для побуту товарів. Раніше їх, здебільшого, вистачало до березня, проте як буде наступного року – наразі невідомо. Щоб владнати це питання, залучаємо усіх, хто зголошується, і запрошуємо приєднатися всіх небайдужих. Зокрема, знадобляться телятина, соняшникова олія, масло, різні крупи й інші продукти.
– Якщо ж державних коштів не вистачає на першочергові потреби закладу, як тоді виходите з ситуації?
– Наш Будинок дитини фінансується з обласної казни. У 2011 році, порівнюючи із минулим роком, влада вдвічі скоротила кількість бюджетних грошей на наше утримання. Тож, коштів на харчування, медикаментозне забезпечення виділяється менше. Жодної копійки ми не отримали як на капітальний, так і на поточний ремонти.Треба врахувати і той момент, що наш заклад діє уже 32 роки, тому його приміщення – старі й вимагають постійного проведення певних ремонтних робіт. Оновлення потребують також сантехніка, побутова техніка, адже в процесі використання все ламається. Також варто замінити стару електропроводку, яка не витримує великої напруги побутових приладів: наприклад, у кожній групі є лампи UFO, працюють холодильники, бойлери і мікрохвильові печі. Капітальний ремонт зараз проводимо в одній із груп будинку дитини за кошти емігрантів – колишніх тернополян. Його розпочали минулої осені, із дотриманням усіх правил санітарії, скажімо, стіни мають бути покриті відповідною фарбою, нешкідливою для здоров’я дітей. Із закордонними спонсорами ми практично зв’язку не підтримуємо. Ремонтом займаються їхні родичі, враховуючи наші пропозиції… Така ж невтішна ситуація щодо фінансування закладу прогнозується і на наступний рік.
– Скільки вихованців Будинку дитини всиновили цьогоріч?
– Цього року всиновили небагато дітей. Наразі не можу назвати конкретної цифри, – це буде відомо в перших числах січня, після підбиття підсумків. Торік близько дванадцяти малюків було всиновлено і взято в прийомні сім’ї. До речі, бажаючих усиновити дітей завжди більше, аніж тих, хто хоче створити прийомну сім’ю. Хоча процес оформлення влаштування сиріт у сімейне оточення є значно коротшим у часі й легшим, тому, відповідно, кількість прийомних сімей зростає.
Загалом, обласний Будинок дитини – це заклад охорони здоров’я для соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. У нас виховуються малюки віком від одного місяця до чотирьох років. Розрахований наш заклад на утримання і виховання ста дітей, однак на сьогодні тут перебуває 49 малюків – у два рази менше. Аналогічна тенденція, до речі, спостерігається в усій Україні, особливо, в західному регіоні – Львівській, Волинській, Івано-Франківській областях. А, скажімо, на Дніпропетровщині, де кількість мешканців суттєво більша, вихованців у Будинку дитини значно менше, аніж у нас. Мабуть, це частково пов’язано із соціальними виплатами, які тепер отримують породіллі при народженні малюка. Тому, скажімо, для батьків із неблагополучних сімей це є можливістю для використання таких коштів на власні потреби, а не за призначенням…
Спеціальний рахунок, на який можна перерахувати гроші для обласного Будинку дитини:
КУТОР «Тернопільський обласний спеціалізований будинок дитини»
Код. 03395192
Банк. ГУДКУ у Тернопільській обл.
р/р 35420003001662
МФО 838012
м. Тернопіль
вул. Ак. Сахарова, 2
Юля Квітка
