Попри популярність електронних та аудіо книг, роль друкованого чтива нині залишається домінуючою. Паперова література була і є затребуваною, як зауважують працівники Тернопільської обласної наукової бібліотеки для дорослих. Та й навряд чи віртуальна книга зможе її цілковито витіснити в майбутньому. Загалом у фонді головної книгозбірні Тернопільщини зберігається близько 600 тисяч книг, серед яких є унікальні видання. Однак через таку прикрість, як брак приміщення, читачі не мають вільного доступу до всієї літератури. 
А вся справа в тому, що кожна нова влада вкотре обіцяє взятися за довгобуд обласної бібліотеки. Відтоді минуло вже чверть століття (!), а жоден очільник області так і не сотворив чуда. Ще одна проблема – це укомплектування книгозбірні. Протягом останніх років держава не виділяє жодної копійки на поповнення бібліотеки необхідними виданнями, не те, щоб кілька тисяч гривень. Тож чиновники залишили книгозбірню на призволяще, віч-на-віч зі своїми труднощами. На щастя, працівники бібіліотеки знаходять усілякі шляхи, аби втримати і зацікавити читача, задовольнити його інформаційні потреби. А тепер про все це детальніше у розмові із завідувачем абонементного відділу Тетяною Ковальковою.
– Враховуючи великий інтерес до Інтернету, сучасна молодь все-таки користується послугами бібліотеки?
– На відміну від 90-х років, коли спостерігався пік читання, сьогодні зменшилась кількість відвідувачів бібліотеки. Якщо на той час в абонементному відділі було близько 10 тисяч користувачів щороку, то зараз – п’ять тисяч. Гадаю, це нормальна цифра для Тернополя, але хотілось би, звичайно, охопити значно більше читачів. Серед наших користувачів майже 60% становить молодь, і це тішить. Разом з тим, у нас чимало відвідувачів похилого віку – від 50 до 70 років, кількість яких постійно збільшується. Цікаво, що у бібліотеку почали записуватись науковці, які були нашими відвідувачами 20-30 років тому. Водночас не спостерігається масового напливу молодих людей, тому коло такої читацької аудиторії помітно звужується. Це зумовлено передусім появою сучасних мультимедійних засобів, електронних та аудіокниг. Звичне друковане чтиво молодим людям частково замінює Інтернет. Саме у всесвітній павутині легко можна знайти літературу, яка щойно з’явилась на книжковому ринку, і відразу її прочитати. Втім, якби влада повноцінно фінансувала книгозбірню, ми теж якнайшвидше забезпечували б наших читачів літературними новинками. Частково відтік користувачів бібліотеки спричинений cаме цією проблемою.
– Скільки коштів виділяють чиновники щорічно з центральної казни на функціонування книгозбірні?
Уже впродовж кількох років держава не надала жодної копійки на поповнення бібліотеки книгами. Кожного року фонд книгозбірні поповнюється близько на п’ять тисяч примірників, а це – вкрай мало. Намагаємось вишуковувати кошти на придбання літератури самотужки. Щороку їздимо на Львівський книжковий форум, де представлена найновіша література за найдешевшою ціною. Багато книг дарують тернополяни. Окрім того, понад десять років тому ми запровадили платний абонемент. Його специфіка полягає у тому, що ми видаємо читачеві книжку на тиждень у користування, за 10% від її вартості. Саме завдяки платному абонементу ми можемо придбати новинки сучасної української та зарубіжної літератури, а також галузевої. Як ще одна альтернатива – беремо книги під реалізацію у книжково-торгівельній організації “Книжкова хата”, власником якої є колишній наш читач – Тарас Вацик. Розраховуємося за літературу протягом трьох-шести місяців завдяки користувачам платного абонементу. Ремонти у приміщенні бібліотеки здебільшого проводимо за спецкошти, які надходять від платних послуг бібліотеки.
Кардинальних змін потребує застаріла система обслуговування користувачів книгозбірні, яка уповільнює роботу працівників бібліотеки. Досі діють паперові формуляри для відвідувачів, які перейшли у спадок від радянських часів. Натомість комп’ютеризована процедура дозволила би оперативно і зручно працювати з читачами.
– Що наразі відомо про довгобуд обласної бібліотеки?
– Голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян пообіцяв завершити будівництво нової бібліотеки наступного року. Як буде насправді – невідомо. Її фундамент заклали ще 25 років тому і мало хто з наших працівників вірить, що бібліотеку врешті переселять у нове приміщення.
– Як намагаєтесь зацікавити читачів?
– У фонді бібліотеки є унікальні видання української та зарубіжної класики, які намагаємося популяризувати серед читацької аудиторії. Для цього ведемо літературний календар, згідно якого проводимо книжкові виставки з нагоди ювілейних дат письменників. І недарма – відвідувачі бібліотеки відразу звертають увагу на виставлені книги. Скажімо, діяла виставка історичних романів польської письменниці Елізи Ожешко, твори котрої не перевидаються, на жаль, з 70- х років. Приємно вразило те, що її книги швидко розібрали читачі, а молодь зокрема. Наразі експонуються книги письменників Петра Панча і Василя Кучера.
До 20-річчя Незалежності України проводимо перегляд української літератури, яка видавалася протягом цього періоду. Зараз, наприклад, діє виставка, де виставлені книги сучасних українських письменників, які розподілені за літературними преміями. Кожних три-чотири дні оновлюємо її. На виставці можна побачити твори авторів, які користуються популярністю. Це – Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Ірен Роздобудько, Ліна Костенко, Василь Шкляр, Люко Дашвар тощо. Улюбленими письменниками наших читачів є також Оксана Забужко, Галина Вдовиченко, Лариса Денисенко. Не перший рік значний попит мають твори Марії Матіос. Варто відмітити й авторів рідного краю – Лесю Романчук, Петра Сороку, Олександра Вільчинського, Ореста Березовського, Ніну Фіалко, Наталю Михно, Олександра Волкова, Марію Чумарну, Юрія Покальчука. А стосовно зарубіжних письменників, то читають книги Януша Вишневського, Бернгарда Шлінку, Стефані Маєра, Марка Леві, Жозе Сарамаго, Дена Брауна й інших. До слова, в нас є читачі, котрі прочитують за рік 200-300 книг.
Також у стінах книгозбірні проходять зустрічі наших читачів безпосередньо з митцями, презентації їхніх книг. Наприклад, у січні відбувся вечір-пам’яті до Дня народження Юрія Покальчука. Захід зібрав велику читацьку аудиторію. А студенти Інстутуту мистецтв Тернопільського педуніверситету влаштували незабутнє театралізоване дійство на основі поезії письменника. Традиційно до Всесвітнього дня поезії організовуємо читання молодих авторів.
Усю інформацію про виставки та зустрічі, презентації книг ми попередньо розміщуємо на сайті нашої бібліотеки – www.library.te.ua.
Не оминаємо увагою читачів з особливими потребами. Волонтери та кур’єри міського управління праці та соціального захисту безкоштовно доставляють літературу їм додому.
– Чи змінились вподобання поціновувачів друкованого чтива?
– Докорінно не змінились.Як і раніше, люди полюбляють читати детективи, мелодрами, історичні романи. Щодо літературних новинок, то відвідувачі бібліотеки прагнуть читати твори більш оптимістичного спрямування.
– Електронна книга, на Вашу думку,в майбутьному витіснить паперову літературу?
– На захист електронних і аудіокниг хочу зазначити, що вони допомагають людям з обемеженими можливостями отримувати інформацію. Людство прогресує – і це добре. Скажімо, Сергій Жадан нещодавно видав аудіокнигу для слабозорих. Однак друковану книгу можна взяти в руки, погортати і отримати від цього естетичне задоволення, що не замінить жодна електронна книга. На мій погляд, друкована література житиме вічно. Як каже Ліна Костенко: “Не змушуйте нікого читати: якщо людина не читає, їй самій від того гірше”.
Юля КВІТКА
