Волк Ігор Петрович (12.04.1937, м. Зміїв, Харківська обл.) – заслужений льотчик-випробувач СРСР (1983), полковник запасу, Герой Радянського Союзу (1984).
Юність Ігоря Волка пройшла в містах Ворошилов (тепер — Усурійськ, Приморський край, РФ) і Курськ. У 1954 р. вчився на курсах Курського міського аероклубу. З 1954 р. перебував на службі в армії.
В 1956 р. (вже в Україні) закінчив Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків, в 1965 р. — школу льотчиків-випробувачів Льотно-дослідного інституту (ЛДІ) ім. М. Громова Міністерства авіаційної промисловості (МАП) у м. Жуковський Московської обл., у 1969 р. — вечірнє відділення Жуковської філії Московського авіаційного інституту за спеціальністю «інженер-механік». З 1956 р. служив льотчиком Бакинського округу ППО (Азербайджанська РСР), літав на літаках Іл-28, Ту-16.
У 1965 р. вийшов у запас у званні капітана (згодом завершив службу полковником). Займався льотно-випробувальною роботою в ЛДІ МАП (м. Жуковський Московської обл.): літав практично на всіх радянських літаках винищувального, військово-транспортного та бомбардувального призначення, розроблених і випущених у другій половині XX ст. Проводив, зокрема, випробування експериментальних бойових літаків на міцність (на великих кутах атаки, на інерційну взаємодію, аеродинаміку та динаміку польоту тощо), а також з дозаправки винищувачів у повітрі. Виконав цикл робіт із відпрацювання різних систем автоматичного управління польотом та з доведення дослідних і модифікованих силових установок до оптимальних параметрів роботи.
У 1977 р. І. Волк був зарахований у групу спеціальної підготовки за програмою «Буран». Одночасно з космічною підготовкою продовжував роботу як льотчик-випробувач: провів цілий ряд важливих і складних експериментів, серед яких — випробування на штопор літаків Су-27 і Су-27 У. З 1978 до 1980 р. — командир загону льотчиків-випробувачів № 1 комплексу «А» льотно-випробувального центру; в 1979 р. зарахований до головної групи льотчиків-випробувачів, сформованої з метою підготовки за темою 11 Ф35 («Буран»). Не припиняючи випробувальних робіт у ЛДІ МАП, він у 1979—1980 рр. проходив у Центрі підготовки космонавтів (ЦПК) ім. Ю. Гагаріна загальнокосмічну підготовку, яку завершив із відзнакою у липні 1980 р., а вже у вересні 1980 р. зарахований до складу загону космонавтів-випробувачів. У рамках підготовки до польоту на МТКК «Буран» 17—29 липня 1984 р. здійснив космічний політ як космонавт-випробувач у складі екіпажу космічного корабля «Союз Т-12» (спільно з В. Джанібековим і С. Савицькою). Працював на борту орбітального комплексу «Салют-7» — «Союз Т-11» — «Союз Т-12» (крім нього, в екіпажі — Я. Кизим, В. Соловйов, О. Атьков).
Менш ніж через 2 години після повернення з космічного польоту на Землю І. Волк провів експеримент з управління літаком-лабораторією Ту-154, оснащеним системою управління МТКК «Буран», а невдовзі — й літаками СУ-7 і МіГ-25, наближеними за аеродинамічними якостями до МТКК «Буран»: здійснив польоти в Підмосков’ї й назад на Байконур. Мета експерименту: оцінка реакції пілота при пілотування аналогів «Бурана» після масованого впливу на організм людини факторів космічного польоту. Згодом (за програмою «Спіраль») підняв у небо і провів випробування атмосферного аналога космічного корабля «Буран» — БТС-002: у 1986—1987 рр. здійснив на ньому (без виходу на орбіту) 12 випробувальних польотів.
У лютому 1987 р. Ігор Волк був призначений начальником Галузевого комплексу підготовки космонавтів-випробувачів (ГКПКВ), залишаючись космонавтом-випробувачем і льотчиком-випробувачем. Після закриття програми «Буран», до 1995 р. перебував у складі загону космонавтів, але підготовки до польотів не проходив: займався лише випробувальної роботою. У 1995—1997 рр. Ігор Волк — начальник льотно-випробувального центру, заступник начальника Льотно-дослідного інституту
ім. М. Громова. Ігор Петрович — автор книги (у співавторстві з В. Анісимовим) «Мета — 2001 рік. Авіаційна та космічна техніка світу», а також фантастичного детективу «Космічний ковпак».
Ігор Петрович Волк — заслужений льотчик-випробувач СРСР (1983), льотчик-космонавт СРСР (1984), полковник запасу. У 1984 р. за успішне здійснення космічного польоту та виявлені при цьому мужність і героїзм йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня, медалями.
Відео з Ігорем Волком дивіться тут.
