Вихователь Тернопільського дошкільного навчального закладу №10

Політ першої людини до зірок був надзвичайною та фантастичною подією як для Радянського Союзу, так і для всього світу. На той час ніхто не міг і подумати, що це реально зробити. Однак сьогодні подібним подіям ми надаємо не надто великого значення. Скажімо, якщо пригадати природне лихо, яке нещодавно трапилося в Японії, то ця страшна звістка й справді «зачепила» людство. Вона змусила задуматись, як вберегти себе і запобігти небезпечним для життя ситуаціям.

Утім, хотілося б отримувати більше позитивних новин, наприклад, стосовно покращання життя суспільства. Так, мені як працівникові дитсадка приємно було би побачити свідчення того, що держава дорожить працею педагогів, цінує їхній внесок у розвиток та виховання дітей, дбає про належне фінансування позашкільних закладів освіти.

Я в дитсадку зараз навчаю малюків 5-річного віку, – це середня група. Звичайно, що сучасних дітей важко здивувати чимось, вони швидко схоплюють будь-яку інформацію. І про космос мої вихованці теж знають багато. Місяць тому один із хлопчиків приніс енциклопедію про космос. Діток ця книжка дуже захопила. Тому ми вирішили провести заняття на космічну тематику. Відтак, разом познайомилися з іменами перших космонавтів, довідалися про їхній спосіб життя та раціон під час перебування в космосі. Заодно вивчали планети, і тепер дітки знають всі їхні назви. Окрім того, ми малювали космос, і кожен продемонстрував, яким його собі уявляє, а з аркушів картону – робили ракети. Це для малюків була своєрідна мандрівка космосом. Щоправда, скафандрів ми не одягали, але з ілюстрацій у енциклопедії діти знають, який у них вигляд.

Цікаво, що двоє хлопчиків сказали тоді, що хотили би бути космонавтами! Хоча більшість дітей все-таки мріє про більш реальні професії. Зокрема, хочуть стати медиками, вчителями, навіть президентами і академіками.

Загалом, думаю, що сьогодні інтерес до космонавтики не зник, причому і не в дітей, і не в науковців. Ця тема постійно залишається цікавою, а вчені продовжують робити нові відкриття та дослідження в цій галузі.

Я особисто про політ у космос Юрія Гагаріна і його досягнення дізналася в школі. А моя бабця, пригадую, теж розповідала про цю подію. Мовляв, коли перша людина полетіла в космос, всі люди в селі вийшли на подвір’я та із захопленням споглядали на небо.

Почуття гордості та радості викликав у мене політ у космос першого українського космонавта Леоніда Каденюка. Адже тоді про Україну як державу дізнався весь світ.

Юля КВІТКА