Близько трьохсот тернопільських школярів взяли участь у конкурсі дитячих театральних колективів «Діти Мельпомени». Захід проходив два дні – 2 та 3 березня. Його проводять у Тернополі вже третій рік поспіль, з метою виявлення і підтримки обдарованих дітей у галузі театрального мистецтва.
Загалом протягом цих двох днів взяли участь 21 шкільний театр, в тому числі 4 лялькових. В останніх дитячих колективах були задіяні школярі молодших класів.
– До міського конкурсу дитячих театральних колективів «Діти Мельпомени» були залучені діти з 1 по 11 клас, – розповідає методист Інформаційно-методичного центру міського управління освіти Світозара Хома. – Кожний з них мав показати уривок з вистави, тривалістю 20 хвилин, при цьому якнайповніше розкрити свій талант. Щодо тематики вистав, то цьогоріч ми дали діткам повну свободу у творчості. Тому це були вистави як авторів класики, так і сучасності.
3 березня у тернопільській школі №5 відбувся завершальний етап конкурсу.
Так, вихованці театрального гуртка «Юний театрал» школи –ліцей №13 ставили уривок з вистави «Сватання на Гончарівці». Свої акторські здібності продемонструвало четверо учнів. Готувала їх до участі в конкурсі керівник гуртка, вчитель української мови та літератури Галина Хрущ.
– Переважно у виставах я завжди граю роль дівчини, яку сватають за багатого нелюба. А в моєї героїні є інший парубок, за якого вона хоче вийти заміж, – посміхається шістнадцятирічна Олена Мартинюк. – Сьогодні я виконувала роль Уляни. За моєї участі це друга вистава.
Свої акторські здібності Юля Озеранець випробовує у театральному гуртку «Юний театрал» вже другий рік. Однак дівчина мріє працювати вчителем або мовознавцем.
– Нині у виставі «Сватання на Гончарівці» я грав персонажа Стецька, – каже учень школи-ліцею №13 Михайло Івашків. – Торік у виставі Назар Стодолля я виконував більш серйозну роль – батька. Проте комедійні ролі мені більше до вподоби, в них я можу розкрити свої акторські здібності. У десятому класі я хотів поступати у театральний. Але зараз в мене змінилися бачення на майбутню професію. Тому, якщо дасть Бог, стану лікарем.
Натомість Юрій Жмурко мріє стати вчителем або програмістом. А участь у театральному колективі для хлопця – це хобі.
Юля КВІТКА
