З нагоди 16-ї річниці прийняття Конституції України в державному архіві Тернопільської області експонується виставка «Конституція – основний закон держави». На ній в хронологічній послідовності відтворено конституційний процес на землях нашої області і Україні загалом.
На виставці представленні публікації про Пилипа Орлика, його вибрані твори і сам текст Конституції у перекладі з латинської на українську мову, що вперше вийшов у світ у видавництві «Веселка» у 1994 році.
Демократичні перетворення Речі Посполитої, до складу якої входили землі майбутньої України, представлені цілим рядом конституційних актів, починаючи з Конституції 3 травня 1791 року до Конституції 1935 року. Особливо цінним експонатом виставки є стародрук за 1739 рік першої польської конституції, а в книзі П.Стецюка « Перша конституція Польщі (1791): спроба правового аналізу» подається вперше переклад й на українську мову (2010 рік видання). Серед експонатів заслуговує на увагу і книга (1902 рік видання) З.Прохніцького «Конституція австрійська».
Та розвиток конституційного мислення українців не припинився після Конституції Пилипа Орлика. Українська держава за час революції 1917-1920 рр. мала три форми суспільного устрою, залишивши значну кількість документів конституційного характеру. Серед експонатів виставки – Універсали УЦР, проекти Конституції УНР та ЗУНР, конституційні акти Закарпатської України, а також – реферат, підготовлений у 1932 році учнем 8 класу приватної гімназії у Чорткові Григорієм Берицьким. «О.Ейхельман «Проект Конституції Української Народної Республіки»
У наступному розділі виставки – Конституції УРСР 1919, 1937, 1978 років. Цікавим є документ – коментарі до радянської конституції 1937 року пропагандиського відділу ОУН – УПА. Представлені тут і документи (пропозиції та зауваження, інформація) про хід всенародного обговорення проекту Конституції УРСР 1978 р.
Державно – конституційна ідея продовжувала існувати і в часи Радянської України. На еміграції суспільно-політичні організації та партії обстоювали право на національне самовизначення України, апелювали до міжнародних організацій світу з приводу колоніального статусу УРСР у складі Радянського Союзу. Вони й розробляли цілий ряд документів законодавчого характеру щодо майбутньої моделі політичного та економічного життя в незалежній Україні. Одночасно й українські правозахисники у 60-80-х рр. ХХ ст. головними пріоритетами мали захист прав людини, конституційні вимоги права України на власну державу.
Матеріали наступного розділу відображають історію прийняття нині діючої в Україні Конституції. Серед них – сам текст основного закону, публікації в періодичній пресі щодо обговорення проекту нової Конституції, відображення самих подій у ВРУ у час прийняття Конституції. Привертає увагу і поіменний список депутатів, що проголосували «за» текст Конституції – 315 чоловік.