Сьогодні у гумористичного гурту «Баби» щільний графік виступів по всій Україні. Кожен день розписано наперед. Творчий колектив й справді вже добре знаний завдяки своєму колоритному репертуарому та екзотичному зовнішньому вигляду. Й справді, – восьмеро жінок у куфайках, хустках, гумових чоботах та довгих фартухах не можуть не запам’ятатися глядачам. Головний сценічний образ колективу – типаж звичайної сільської жінки. Саме в цей персонаж щоразу під час виступу перевтілюються учасниці «Бабів».
І незважаючи на те, що за вікном у нас ХХІ століття – час, коли утвердилися нові жіночі ідеали, – «колишні колгоспниці» викликають інтерес та захоплення у публіки різного віку та різного соціального статусу.
Створили колектив «Баби» викладачі та працівники Тернопільського центру професійно-технічної освіти №1 (колишнє професійно-технічне училище №2). Дехто з них уже на пенсії. Однак це не заважає самодіяльним артисткам розважати людей на весіллях, корпоративах чи інших імпрезах.
Жіноцтво – це не весь склад гурту. Акомпанує колективу професійний музикант, концертмейстер училища Володимир Григоращук, який на сцені має псевдо «Дзюньо». Саме він – єдиний чоловік серед восьми жінок – і взявся розповідати про творче життя «Бабів».
– Як виник ваш гурт ?
– Раніше в училищі, як в усіх навчальних закладах, з року в рік традиційно проводили концерти до свят 8 Березня та Дня армії. Відтак, чоловіки вітали жінок, а жінки – чоловіків. Викладацький колектив училища якось до одного з концертів вирішив зробити гумористичний номер до Дня захисника Вітчизни. Наш виступ усім сподобався, викликав гучні оплески та регіт в залі. Всі були просто в захопленні. Чесно кажучи, такої реакції ми не чекали! Цей виступ і став початком творчої діяльності, а 23 лютого – днем народження нашого колективу, адже відтоді і виник гурт “Баби”. Спершу виступали на весіллях у дітей працівників училища, згодом – на корпоративах, ювілеях. Доводилось розважати і колишнього президента Віктора Ющенка, різних високоповажних чиновників та міністрів. Виступали у Народному Домі в Києві на конкурсі Маланок, в якому беруть участь колективи з усієї України.
В 2005 році наш колектив став володарем Гран-прі Міжнародного фестивалю сатири і гумору «Карпатський словоблуд». Відтоді про нас дізналася вся Україна. Ще одним нашим здобутком є звання народного художнього сатиричного гурту.
Отож, сьогодні колектив вже добре «пропіарений». Зараз маємо три-п’ять виступів щотижня. «Баби» об’їздили ледь не всю Україну. Одна лише проблема – не встигаємо розважити всіх, хто нас запрошує!
– Не виникало бажання змінити репертуар «Бабів», наприклад, показати під час виступів образ сучасної жінки?
– «Візитівкою» нашого гурту є образ сільської «баби», а відповідний одяг жінок підкреслює звання колективу – сатирично-гумористичний. Головне наше гасло: «Аби нас шляк трафив!». Саме в такій іпостасі ми здобули і продовжуємо здобувати прихильність публіки.
– Яка головна тематика виступів гурту?
– Це залежить від аудиторії та заходу, де виступаємо. Зараз ми плідно працюємо над своїм репертуаром, постійно поновлюємо його. В нас є пародії на пісні Олега Скрипки «Весна» та «Чорний Бумер», під час виконання яких «баби» читають реп, а з новіших – це обробка пісень Насті Каменських та Потапа, російської групи «Блєстящє».
Репетиції проводимо, як тільки з’являється вільний час. Іноді працюємо навіть без вихідних. Однак «візитівка» наша завжди залишається незмінною. А вірші та сценарії пише організатор гурту Ольга Хвалибога.
До слова, є вже непоодинокі випадки плагіатства ідеї нашого гурту як в області, так і за її межами. Так, в одному з районів колектив з аналогічною назвою «передер» весь наш репертуар. Траплялося й коли до нас підходили жінки і пропонували свої кандидатури на роль «бабів».
– А про політику жартуєте?
– Ми не маємо ані найменшого бажання «влазити» у політику. Оскільки «Баби» – колектив навчального закладу, не хочемо, щоб нам приписували приналежність до певної політичної партії. Хоча тематику політичного життя нашої держави у своїх виступах іноді зачіпаємо, але робимо це дуже делікатно.
– У колективі «Баби» Ви один «віддуваєтеся» за сильну половину людства, а представниць прекрасної статі – восьмеро. Чи легко з жінками працювати?
– Вісім бабів – один я, куди баби – туди я (посміхається). З ними вже двадцять років працюю! За цей час ми встигли добре вивчити одне одного: слабкі і сильні сторони, інтереси, творчий потенціал. А те, що я єдиний чоловік у колективі, не дає мені привілеїв. Тому в нас панує повна рівноправність в інтересах гурту. Коли готуємось до чергового виступу, спільно обговорюємо виступи, висловлюємо власні думки, ідеї, критику.
– Чи до вподоби виконувати роль Дзюньо ?
– Загалом, я дуже люблю мою професію і те, що роблю. Коли наша творча діяльність приносить людям задоволення, відчуваю, що ми дійсно потрібні глядачам. А завдяки гурту «Баби» і моєму персонажові я тепер – відомий чоловік. Якось на ринку повз мене проходив батько з двома дітьми. Несподівано маленький хлопчик вигукнув: «Тату, тату, дивись, – Дзюньо пішов». Така популярність, коли мене на вулиці навіть діти впізнають, чесно кажучи, тішить! Я вже вийшов на пенсію, але це мене не стримує, не маю жодного бажання все полишити і жити тільки для себе. Отож, окрім гурту «Баби», і далі працюю концертмейстером училища, адже мені дуже цікаво мати справу з молоддю, зі студентами.
Юля КВІТКА
