З квітня 2020 року Національна служба здоров’я фінансуватиме допомогу для пацієнтів з гострим мозковим інсультом. Про це розповіла Оксана Мовчан, заступниця голова Національної служби здоров’я України, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Тариф становитиме 19,5 тисяч гривень. У межах тарифу покривається підтвердження діагнозу, безпосередньо лікування, включно з ліками з Національного переліку, крім тих, які закуповуються за окремою програмою МОЗ, наприклад застосування тромболізисів, та реабілітація у гострому стані. Цей тариф майже утричі вищий ніж той, що сплачувався в межах медичної субвенції. Ми плануємо скласти маршрути швидких таким чином, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу там, де її можуть надати», – розповіла Оксана Мовчан.
Отримати оплату за підвищеним тарифом зможуть лікарні, які відповідають спеціальним критеріям. Вони повинні мати усе необхідне обладнання та фахівців для діагностування інсульту, зокрема, обладнання для нейровізуаліації та МРТ.
Національна служба здоров’я не тільки сплачуватиме за послугу, але й контролюватиме, чи лікарні дотримуються умов договору. «Зокрема, послуга є повністю безоплатною для пацієнта і лікарні не можуть вимагати від пацієнтів гроші», – зазначила Оксана Мовчан.
Щороку в Україні реєструють, за офіційними даними, 96-100 тисяч інсультів, реальна цифра може становити близько 150 тисяч інсультів. 30-40% пацієнтів помирають протягом першого місяця після інсультів. Це один з найгірших показників у Європі.
Якщо пацієнти будуть одразу потрапляти у лікарню, яка має все необхідне для правильного діагностування і негайного надання допомоги – шанси на виживання та успішну реабілітацію значно більші, зазначив Микола Поліщук, лікар-нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом».
«Ми просимо звернути на це увагу, бо сьогодні інсульти лікуються в загальноневрологічних відділеннях, без специфічного лікування. Статистика і світові дані показують, що якщо інсульти лікуються у спеціалізованих інсульт них центрах, суттєво зменшується смертність і інвалідність. Сьогодні ж більш ніж кожен другий після інсульту залишаються інвалідами, повертаються до нормального життя – 17-20%», – каже він. За результатами моніторингу асоціації, з 500 українських відділень, які приймають пацієнтів з інсультами, 300 не мають усього необхідного для нейровізуалізації.
З 2018 року Міністерство охорони здоров’я розробляє стратегію боротьби з інсультами. Окрема робоча група готує протоколи та інструкції, які дозволять впровадити по всій території країни максимально ефективну допомогу для пацієнтів з інсультами, розповів член робочої групи Сергій Москавко, лікар-невролог, науковий керівник інсультного блоку у Вінниці.
В Україні є спеціалізовані інсультні блоки, які вже працюють. Серед них – вінницький та білоцерківський. У Білій Церкві інсультний блок працює з 2016 року. Там є усе необхідне обладнання та спеціалізовані фахівці, які проходили навчання за кордоном, розповіла Людмила Липовенко, лікар-невролог, завідуюча інсультним блоком міської лікарні в м. Біла Церква. Приїхавши до пацієнта з підозрою на інсульт, «швидка» одразу інформує інсультний блок про пацієнта, фахівці-інсультологи одразу чекають його у приймальному відділенні та відправляють позачергово по необхідному ланцюжку надання допомоги.
За її словами, проблемою є нестача безоплатних доз тромболітика. «Це дорого вартісний препарат, для однієї людини це коштує близько 30 тисяч гривень. Ми можемо зробити процедуру, але у людей в кишені немає таких коштів, тому ми просимо збільшити фінансування. Цього року ми провели 55 тромболізисів. 22 флакони, які ми отримуємо – це лише для 10 хворих», – зазначила Людмила Липовенко. Частину коштів вже надає міський бюджет.
На рівні уряду, Верховної Ради та президента формують програму зі створення мережі спеціалізованих інсультних центрів, із залученням Світового банку, розповів Максим Перебійніс, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
«Є заклади, які вже мають лікарів та відділення інтенсивної терапії. Але потрібно правильно спланувати сітку закладів, щоб вони були у зоні найближчого доїзду до хворого, щоб пацієнти потрапляли до лікарні вчасно. Для цього потрібно проаналізувати існуючу сітку закладів, технічне й кадрове забезпечення, щоб правильно спланувати сітку цих центрів. Зі стандартами надання допомоги нам не потрібно “вигадувати велосипед” – лише впровадити те, що вже працює у всьому світі», – зазначив він.
