У ніч 6 на 7 липня за давніми народними традиціями наступає Купальська ніч, з якою пов’язано чимало містики та усіляких традицій. Саме у цю ніч наші предки вірили в надприродні можливості. Вони вважали, що на Івана Купала сонце дарувало найбільше тепла і світла і мало чудодійну силу на світ, зокрема і на людину. 
Цілу ніч хлопці та дівчата виводили хороводи, співали обрядових пісень, стрибали через вогнище, а наостанок шукали в лісі цвіт папороті.
– Івана Купала – це найдавніше дохристиянське свято періоду матріархату, коли прославляли культ шлюбування двох начал – Води і Світла. Вважалося, що від цих стихій народжується все живе. Тож у цю ніч чоловіки та жінки вступали у статеві стосунки, – розповідає завідувач кафедри музикознавства Інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор мистецтвознавства Олег Смоляк.
Купало походить від прадавнього українського слова “купа” – тобто бути разом, вступати у шлюб. На відміну від усіх інших свят, Івана Купала є найкоротшим. Адже його відзначають вночі з 6 на 7 липня, від заходу сонця до його сходу.
– Головні атрибути Купала – це Вогонь і Вода. Недаремно його святкували біля вогню і неподалік від річки. Дівчата і хлопці парами, узявшись за руки, перестрибували через вогонь, а потім купалися у воді. У такий спосіб вони очищалися. Завершувалось діство масовим купанням. Персонажами свята були Купало і Марена. За даніми повір’ями вони уособлювали чоловіче і жіноче начала. Зокрема Марена була богинею води, а Купало – покровитель шлюбу і любові, – продовжує розпому пан Смоляк.
Звичайно, не обходилось і без гадання. Дівчата кидали на річку вінки, сплетені власноруч, а хлопці їх зловили. Чий вінок їм діставався, з тим вони, за прикметами, мали пов’язати свою долю. Також дівчата прикрашали зіллям і різнобарвними стрічками купальське деревце. Навколо нього молодь виводила хороводи.
– Вночі хлопці та дівчата шукали цвіт папороті, що символізувало щастя, – каже Олег Смоляк. – Та найбільшим щастям було продовження роду. Згодом Івана Купала, внаслідок нашарування впродовж віків, було витіснене християнським святом – святом Різдва Івана Хрестителя.
Юля Квітка
