У Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася зворушлива та глибока подія — презентація книг Інни Олійник «За лаштунками волонтерства» та «Мій Афганістан». Захід об’єднав волонтерів, громадських активістів, представників влади та всіх, кому близька тема людської стійкості й небайдужості.
Історія створення цієї зустрічі має власний цікавий контекст. Як розповідає Юлія Вайнер, завідувачка сектору періодичних видань бібліотеки, усе почалося з буткемпу «Теплиця ідей» у креативному кластері «На пошті», який реалізовувався в межах навчальної програми проєкту UCORD. Саме там випадкова зустріч із давньою шкільною подругою, власницею етномайстерні «Коза-Дереза» Вікторією Колодій, надихнула на ідею проведення масштабного літературно-волонтерського заходу в стінах бібліотеки.
Центральною частиною події стала презентація книги «За лаштунками волонтерства», яка розповідає про діяльність ініціативи «Франкфуртський обоз». Для авторки цей шлях розпочався у 2014 році з кількох клітчастих сумок допомоги, які згодом переросли у потужний волонтерський рух. Завдяки живій манері спілкування, читанню уривків та влучному гумору авторці вдалося показати не лише масштаби роботи, а й звичайних людей, які стоять за цими процесами — зі втомою, сміхом, сумнівами та непохитним бажанням допомагати.
Особливою сторінкою презентації стала презентація другої книги — «Мій Афганістан», яка повертає читача у дитячі спогади авторки про час, коли її батько-військовий перебував в Афганістані. Під час зустрічі ці дві книжкові історії несподівано переплелися в одну паралель: події грудня 1979 року та повномасштабна агресія проти України у 2014 та 2022 роках показали моторошну закономірність дій імперії на чужих землях. Цей досвід, колись дитячий, нині став болем мільйонів українців.
Зустріч пройшла в атмосфері єдності, теплих обіймів та подяк. Інна Олійник окремо висловила вдячність родині Вікторії Колодій за багаторічну підтримку благодійних ініціатив. Своєю чергою організатори подякували авторці за чесну розмову та важливі книги, які нагадують, чому суспільство не має права втрачати людяність і бути байдужим.
