Виставковий зал Тернопільського обласного художнього музею гостинно відчинив двері для знавців та поціновувачів високого мистецтва. Цього тижня тут відбулася знакова подія — презентація персональної виставки живопису відомого миколаївського митця, заслуженого діяча мистецтв України та члена Національної спілки художників України Олега Приходька.
Олег Приходько — постать монументальна в сучасному українському живописі. Випускник Одеської художньої школи імені М. Грекова, він присвятив мистецтву понад пів століття. Його творчий шлях, що розпочався ще у 1973 році, проліг через численні виставки в Україні, США та Китаї. Тривалий час митець очолював Миколаївську організацію НСХУ та виховував молоді таланти на кафедрі реставрації. Повномасштабне вторгнення змусило художника змінити південні краєвиди на спокій Івано-Франківська, проте не зупинило його творчий пошук.
Експозиція, представлена в Тернополі, налічує 33 роботи. Це своєрідний творчий звіт автора, який демонструє неймовірний діапазон жанрів — від глибоких реалістичних портретів та історичних полотен до сонячних пленерних пейзажів, що буквально дихають світлом і рухом. Особливе місце в залі займають твори, натхненні епохою Відродження: багатофігурні композиції та ефемерні образи, де минуле й сучасність майстерно переплітаються в єдиному просторі.
На відкриття виставки завітали провідні представники мистецької спільноти краю. Зі словами захоплення виступили відомі художники: Богдан Ткачик, Володимир Чорнобай, Микола Пазізін та Микола Дмітрух. Начальниця відділу культури ТОВА Наталія Собкович підкреслила важливість таких культурних обмінів, які об’єднують різні регіони України навколо спільної ідентичності.
«Це митець, якому підвладні практично всі жанри. Його пейзажі сповнені південної експресії, а кожне полотно — це розмова з вічністю», — діляться враженнями перші відвідувачі.
Виставка Олега Приходька триватиме у Художньому музеї до 25 січня 2026 року. Це чудова нагода для тернополян та гостей міста зануритися у світ професійного класичного та сучасного живопису.
