Бородянський академічний ліцей пережив важкі часи окупації та бойових дій, але завдяки зусиллям громади та міжнародних партнерів знову відчинив свої двері для учнів.
Після звільнення Бородянки навесні 2022 року, будівля ліцею залишалася чи не єдиною вцілілою адміністративною спорудою. Тут тимчасово розмістилися органи місцевої влади та самоврядування, одночасно намагаючись організувати навчальний процес. Проте повноцінне навчання стало можливим лише після облаштування належного укриття.
Протягом першого навчального року після деокупації Київської області більшість учнів навчалися дистанційно. Лише учні початкових класів мали змогу відвідувати школу очно. Головною проблемою була відсутність достатньо великого укриття. Існуюче укриття восени 2022 року могло вмістити лише 50 осіб, що було явно недостатньо для всіх учнів та працівників ліцею.
Ситуація кардинально змінилася завдяки підтримці міжнародної організації Save the Children. Навесні 2023 року було збудовано та облаштовано два просторих укриття, здатних вмістити всіх учнів та персонал ліцею.
З вересня 2023 року Бородянський академічний ліцей відновив повноцінне навчання в очному форматі для всіх учнів.
Важливо зазначити, що нове укриття стало не лише безпечним місцем для учнів ліцею, але й простором для розвитку всієї громади. Тут також проводять заняття вихованці музичної та спортивної шкіл, а також відвідувачі інклюзивно-ресурсного центру. Створення цього безпечного простору відродило життя громади та дало можливість повноцінно навчатися та працювати в умовах воєнного часу.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Моніторинг відбудови в громадах Київської області в сфері освіти», що реалізується ГО “Жінки в Україні” в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю громадської організації “Жінки в Україні” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.
