Чергова «сенсація» про корупцію в Тернополі викликає більше запитань, ніж відповідей. Розбираємо гучну справу про закупівлю спальних мішків, яка може виявитися черговим інформаційним приводом для дискредитації місцевої влади, – пишуть «Тернополяни».

Останнім часом тернопільські медіа активно поширюють інформацію про нібито корупційний скандал із закупівлею спальних мішків на суму 12,69 мільйонів гривень. Але чи все так однозначно в цій історії? Давайте розберемо цю справу по пунктах.

Сумнівні джерела та timing інформації

По-перше, звертає на себе увагу той факт, що першими цю інформацію почали поширювати сайти, які раніше вже були помічені у публікації замовних матеріалів проти міської влади. Характерно, що активізація цієї теми співпала з початком неформальної виборчої кампанії в місті, яка може розпочатись одразу після зупинки бойових дій.

“Такі скандали зазвичай з’являються, коли комусь це вигідно. Хтось хоче посунути мера з влади”, – так коментують ситуацію місцеві жителі.

Документально підтверджена законність

Детальний аналіз ситуації показує, що звинувачення прокуратури розсипаються при зіткненні з фактами:

1. Якість спальних мішків підтверджена сертифікатами відразу кількох акредитованих державних установ: “Львівстандартметрологія”, “Одесастандартметрологія”, Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації.
2. Є офіційні висновки Державної санітарно-епідеміологічної експертизи та протоколи випробувань від НДІ екології та токсикології ім. Л.І. Медведя.
3. Держаудитслужба перевірила процедуру закупівлі і не виявила порушень.
4. Справа щодо законності закупівлі зараз розглядається у Верховному Суді – найвищій судовій інстанції країни.

То чому ж прокуратура висуває звинувачення, не маючи на руках доказів порушень? Чи не є це спробою створити штучний скандал?

Вибіркове правосуддя?

Показово, що звинувачення висунуті лише виконавцю нижчої ланки – керівнику управління. При цьому рішення про виділення коштів приймалося колегіально на сесії міської ради або на виконкомі. Чому ж відповідальність покладається лише на одну особу?

Висновки та роздуми

Аналіз наявної інформації та документів наводить на думку, що ми маємо справу з класичною схемою інформаційної атаки:

1. Вибір “зручного” моменту для публікації – напередодні можливого виборчого періоду після війни
2. Ігнорування наявних документів про якість товару та законність закупівлі
3. Використання маніпулятивних заголовків замість об’єктивного висвітлення
4. Відсутність повної картини подій у публікаціях
5. Вибіркове висвітлення фактів при повному ігноруванні позиції міської ради

Особливо показовим є те, що прокуратура висуває звинувачення, не маючи на руках жодного експертного висновку про невідповідність товару, в той час як міська рада має повний пакет підтверджуючих документів від державних установ.

Можливо, справжня мета цього “розслідування” – не боротьба з корупцією, а дискредитація міської влади напередодні виборів? Адже характерно, що подібні “викриття” з’являються саме зараз, коли починається неформальна виборча кампанія.

“В більшості діячі до того, що хтось там, десь там… Комусь це вигідно”, – влучно зауважують місцеві мешканці.

Звісно, корупцію треба викривати і з нею треба боротися. Але робити це потрібно професійно, неупереджено і з повагою до презумпції невинуватості. А головне – не перетворювати боротьбу з корупцією на інструмент політичної боротьби.