Сьогодні громада села Дорофіївка з гіркими сльозами на очах та білю в серці прощалася з Олександром Чуріловим, воїна ЗСУ, молодим юнаком, якому на завжди залишиться тридцять.

Сашу в селі знав кожен, був добрим хлопцем, всім допомагав, брався за будь-яку роботу та нікому не відмовляв в допомозі.

Дорослим Сашком став дуже швидко. Ще коли був дитиною залишився без матері, за короткий час помер батько, а також рідні брати Сашка.
До повноліття він вже був круглою сиротою. Школа, училище, армія – не легко все давалося, адже залишився сам.

На війну пішов добровольцем і сьогодні приїхав додому в домовині!

Кожен оплакує його як власного сина, онука, брата. Все село сумує, кожен житель плакав за Олександром, як за рідним.
Хрещена мати схилилася над домовиною, не такого бажала своєму похреснику. Їй вручили памʼятну Грамоту від Валерія Залужного і прапор, яким була покрита його домовина.

Сьогоднішній день в Підволочиській громаді оголошено Днем жалоби за Олександром Чуріловим.

Вічна памʼять!