Свій останній спочинок в рідному селі Кам‘янки знайшов Юрій Твардовський, улюблений син та брат, найкращий дядько, друг, порадник, воїн ЗСУ, який загинув на запорізьському напрямку 7 червня цього року.

Все село зійшлося провести в останню дорогу Юрія.

З початком повномасштабного вторгнення окупантів на територію країни, не вагаючись, він вступив в лави ЗСУ, служив в славнозвісній 44-ці.

За рік побував в багатьох місцях ведення бойових дій. Менше місяця тому, отримав контузію, лікувався, мати просила приїхати додому, підлікуватися, відпочити.

«Як я можу їхати додому, коли мої хлопці-побратими тут. Я з ними буду до кінця. Переможемо – відпочиватимемо всі разом,» – з таким оптимізмом та щирістю відповів рідним.

На знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних сил України від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного батькам Юрія вручено “Пам’ятний лист” та прапор України.

Вічна пам‘ять герою!
Герої не вмирають!