Як почалась повномасштабна війна, Володимир не зміг залишатись вдома та пішов служити добровольцем. Це і не дивно, адже він змалку, як ніхто інший, знав, що таке Україна і якою ціною сотнями років здобувалось право на її самостійність. Його батько – Петро Вітів – знаний у нашому краї учасник національно-визвольних змагань, член підпільної патріотичної Росохацької групи, яка у січні 1973 р. розвісила в Чорткові українські національні прапори і розклеїла антирадянські листівки.

Свою кохану дружину Володимир знайшов у Теребовлі, там з нею одружився та проживав, разом ростили сина… Багато років життя важко працював закордоном, будував разом із сім’єю плани, майбутнє, але… Загинув воїн 5 травня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області…

Учора його тіло спершу зустрічали у Теребовлі, яка встигла стати рідною, потім – у Соборі верховних апостолів Петра і Павла у Чорткові, а далі похоронний кортеж вирушив до рідного дому у с. Росохач.

Чин похорону Вітіва Володимира розпочнеться у сьогодні, 13 травня, об 11:00 у рідному домі Героя.