З початком 2022 року та на другому році війни НАЗК стало інструментом тиску на місцеве самоврядування. Саме ж Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) створене для викорінення з українського суспільства такого ганебного явища, як корупція. За всі роки існування цієї структури подолати корупцію повною мірою, на жаль, не вдалося, – пишуть «Тернополяни».
У той же час саме НАЗК неодноразово потрапляло в корупційні скандали і ставало об’єктом звинувачень у виконанні політичних і комерційних замовлень. А зараз Комісія взагалі переживає поворотний момент своєї історії. Після того, як заступником голови НАЗК було призначено скандального корупціонера, екс-голову Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника, НАЗК перетворилася на структуру для політичного кілерства. Зрозуміло, що замовного і за гроші.
Як НАЗК «малює» справу Надала?
Показовий приклад – справа міського голови Тернополя Сергія Надала. НАЗК звинуватило його у конфлікті інтересів, а саме у тому, що мер виписував сам собі рекордні премії. Але справу завели не для того, щоб довести її до суду, а щоб очорнити та завдати інформаційний удар по одному з найавторитетніших мерів українських міст. Для цього основний акцент покладений не на юридичній коректності та законності, а на спекулятивних заголовках у текстах на сайтах НАЗК.
Так про сам факт складання протоколу міський голова дізнався з публікації на сайті НАЗК. Сам протокол НАЗК лише за декілька днів оприлюднило у своїх соцмережах. І це стало єдиною можливістю з ним ознайомитися для міського голови Тернополя. Тобто, постанову оформили без участі мера, без його пояснень, без його підпису.
НАЗК порушує один із основних принципів – принцип презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України. Мера Тернополя звинуватили заочно, як у 30-роки діяли розстрільні «трійки Сталіна». Щодо самої премії, то інформація про розмір премії надавалася на запити усіх бажаючих і на час війни вона становила, у березні 2022 року – 90%, з квітня по листопад- 100%, а у грудні – 0%. Окрім того, розмір цієї премії є нижчим, аніж у інших посадових осіб міської ради. Також у 2022 році міський голова взагалі не отримував матеріальної допомоги.
Детальніше всі аргументи щодо юридичної неграмотності та безглуздості дій НАЗК можна прочитати у цьому матеріалі.
Ми ж розглянемо, хто замовив «інформаційних кілерів» з НАЗК і хто безпосередньо виконував замовлення.
Хто головний кілер НАЗК?
Протокол проти Сергія Надала підписав відомий «антикорупціонер» Артем Ситник. 12 травня 2022 року Артем Ситник був призначений заступником голови Національного агентства з питань запобігання корупції. У НАЗК запобігає та врегулювує конфлікти інтересів.
Він з 16 квітня 2015 до 16 квітня 2022 року очолював Національне антикорупційне бюро (НАБУ). На цій посаді отримував майже 3 мільйони гривень на рік. Премії по 250% нараховувались окремо. Однак Велика палата Конституційного суду України 28 серпня 2020 року визнала неконституційним указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Він ще майже 2 роки всіма силами чіплявся за посаду. Щоб його нарешті зняти з посади, народні депутати були змушені прийняти окремий закон.
В чому одіозність постаті Артема Ситника?
У тому, що Артем Ситник внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Вдумайтеся, 7 років головний державний антикорупційний орган очолював корупціонер. А під час війни його призначено заступником голови НАЗК.
У грудні 2020 року Офіс Президента так охарактеризував тодішнього директора НАБУ: «Артем Ситник корупціонер і не має морального права очолювати НАБУ».
На підтвердження своїх слів в ОП показали рішення і суду, і внесення Ситника до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Йдеться про рішення Апеляційного суду Рівненської області. Суд встановив, що Артем Ситник з 2017 по 2019 роки відпочивав на елітній базі відпочинку «Польське-Сарни». Оплачував задоволення сім’ї голови НАБУ на Рівненщині такий собі Микола Надейко, який, власне, і розповів прокуратурі ці факти. Ситник відпочив в угідді п’ять разів. За кожен уїк-енд було заплачено в середньому близько 100 тисяч гривень. Оплату повністю на себе брав дехто Надейко, який видавав гроші не лише на проживання в готелі, а і на їжу і дорогі розваги.
За цей час Ситник відпочив на мільйон гривень, але не сплатив за це ні копійки. Суд встановив, що подібного роду подарунки він мав задекларувати, але не зробив це.
Про поліські пригоди Артема Ситника можна ознайомитися за цим посиланням.
Також навколо Ситника розслідується низка кримінальних проваджень. За рішенням суду слідчі досліджували електронну кореспонденцію Ситника і встановили, що він впливав на прийняття рішень господарськими судами в інтересах своїх близьких і друзів. За ці «впливи» рідні та близькі платити йому від 1 до 3 мільйонів гривень. З переписки видно, що це межі його стандартної такси.
Хто замовив послуги «інформаційного кілера»?
Справа Сергія Надала не є окремою. Вони є частиною системної роботи з дискредитації місцевого самоврядування. Під час повномасштабного московського вторгнення, так звані антикорупційні органи активно відпрацьовують по мерах українських міст. Цікаво, що б’ють по міських головах, за яких найбільше проголосувало виборців на минулих місцевих виборах. Сергій Надал показав на минулих виборах один з найкращих результатів серед всіх українських міст. А ось найбільший відсоток городян серед усіх обласних центрів набрав мер Чернігова Владислав Атрошенко. Його на початку лютого 2023 року Львівський апеляційний суд на рік відсторонив від посади мера Чернігова. Атрошенка покарали за те, що він попросив свого водія вивести родину за кордон. Це відбулося тоді, коли московські окупанти майже оточили Чернігів.
І ще одна свіжа інформація. Декілька днів тому НАЗК склало три протоколи про корупцію на міського голову Рівного Олександра Третяка. Його покарали за те, що він нібито призначив надбавки керуючому справами виконавчого комітету міської ради Рівного. Теж з порушенням всіх норм та законів. І теж за підписом Артема Ситника.
Проаналізувавши цю інформацію, можна прийти до висновку, що в Україні почався процес дискридитації найвпливовіших представників місцевого самоврядування. Для цього запущений каральний маховик та потужна кампанія з чорного піару.
Кому це потрібно в час війни?
Очевидно, інформаційних кілерів з НАЗК найняли сили, які зацікавлені не лише у дискредитації місцевого самоврядування. Вони вже почали зачистку електорального поля в містах заходу, центру та півночі України. Щоб після перемоги оперативно організувати там місцеві вибори і провести до влади своїх ставлеників.
Що це за сили? Це ті сили, які 30 років грабували східні та південні області України. Які вивезли за кордон свої статки ще до початку наступу рашистів. І тепер мають бажання повернутися і знову грабувати. Найголовніше, для них немає проблеми оплатити гонорар головного кілера НАЗК.
