Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повністю задовольнив позовні вимоги трьох підприємств холдингу «Ostchem» – «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», Черкаський «Азот» та «Рівнеазот» та визнав недійсним рішення Антимонопольного комітету від 5 вересня 2019 року № 598-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу та примусовий поділ».

Як повідомляє прес-служба Group DF, це третє фінальне рішення у затяжному судовому процесі, який тривав майже 3 роки. Усі звинувачення у зловживанні монопольним становищем на ринку азотних мінеральних добрив суд визнав неправомірними, а висновки АМКУ про монопольне становище Групи – безпідставними. Суд скасував рішення АМКУ щодо примусового поділу азотного холдингу OSTHEM.

Довідка. 5 вересня 2019 року Антимонопольний комітет ухвалив рішення примусово розділити групу компаній «Ostchem» Дмитра Фірташа щодо виробників азотних мінеральних добрив та накласти максимальний штраф у розмірі 107 мільйонів гривень. 29 липня 2020 року рішення Антимонопольного комітету про зловживання монопольним становищем та примусовий поділ АМКУ було успішно оскаржено адвокатами «Ostchem» у Київському Господарському суді Києва.

Олег Арестархов, директор департаменту корпоративних комунікацій Group DF International Group DF:

– Це справедливе рішення суду є важливим для всієї України, оскільки дозволяє зберегти найбільшого національного виробника азотних добрив та найголовніше – продовольчу незалежність держави. Наші представники витратили майже три роки, щоб у судах усіх трьох інстанцій довести, що ми не монополісти, що вимога щодо примусового поділу холдингу – неправомірна. Ми переконані, що діяльність антимонопольних органів має посилювати українські галузі та підприємства, робити їх більш конкурентоспроможними на глобальних ринках. АМКУ ж робило навпаки, намагалось розділити найбільший холдинг. У справі «АМКУ проти «Ostchem», чиновники не врахували один суттєвий момент: сьогодні у глобальній хімічній індустрії більшість світових гігантів прагнуть консолідації хімічних активів, багато урядів надають підтримку виробникам добрив, адже це питання продовольчої безпеки країн.

У 2018-2022 роках у світовій хімпромисловості спостерігається тренд на укрупнення та консолідацію. Через угоди М&А виробники добрив стають більшими, сильнішими та ефективнішими, вони економлять на масштабі і можуть відповідати на чинні виклики. В Україні старий «тимчасовий» склад АМКУ пішов проти цього тренду, спробувавши штучно поділити наш бізнес. Зрозумійте, холдинг «Ostchem» сьогодні об’єднує під одним дахом найсильніших українських виробників добрив. У цьому його перевага, у цьому його сила. За рахунок синергії наших заводів, шляхом спільної логістики, спільної ремонтної служби, спільних систем IT, маркетингу, фінансів, продажів та решти ми сильні і можемо знижувати собівартість. Тільки коли підприємства в одному кулаку, в одному холдингу ми можемо зменшувати витрати, будувати збутові мережі. Тільки в холдингу ми, наприклад, оптом можемо купувати газ дешевше і конкурувати з такими гігантами, як BASF або SF Industries. Чим конкурентоспроможні українські підприємства – тим конкурентоспроможніша вся економіка. Це головний урок, який ми просимо врахувати нинішній склад АМКУ. Це особливо важливо для відновлення зруйнованої економіки – допомагати, а не нашкодити. Це стосується всіх галузей, не лише хімії.

Ігор Гольченко, віцепрезидент «Союзу хіміків України»:

– Безпрецедентне та безпідставне рішення попереднього складу АМКУ про поділ «Ostchem» та застосування великого штрафу виглядає як політичне замовлення в сукупності з активною роботою лобістів із РФ. Мета останніх – знищення української хімічної галузі. Вони й зараз продовжують це робити, просто тепер за допомогою ракет та бомб. Ця справа порушувалася на швидку руку, без достатньої доказової бази та вагомих підстав. Суд вкотре підтвердив правоту нашої галузевої експертизи та прийняв наші аргументи:

1. Розрахунки частки ринку, на яких базувався АМКУ, висуваючи свої звинувачення, виявилися невірними як по суті, так і за методикою калькуляції. При розрахунку частки «Ostchem», АМКУ проігнорував імпорт, який завозився в Україну з РФ у дуже великих масштабах, оминаючи мита. Перелік продуктів (товарні межі ринку) вівся вибірково, що пояснювалось лише відсутністю статистичної інформації щодо деяких із них.
2. Частку ринку, яку займає «Ostchem», АМКУ розраховував виходячи з фізичної ваги мінеральних добрив, що продаються на території України, ігноруючи відсоток діючої речовини в кожному продукті. За цією логікою вийшло, що, наприклад, аміачну селітру і карбамід зрівняли у тоннажі, хоча в перерахунку на діючу речовину (азот) різниця у вазі відрізняється майже на 30%. Суд не прийняв штучно створену АМКУ методику розрахунку та погодився з аргументами експертів хімічної галузі – показник частки ринку має розраховуватися на підставі вмісту азоту (активної речовини) у готовій продукції. Така методика – європейська практика, яка використовується в антимонопольних відомствах ЄС та у всіх статистичних звітах.
3. АМКУ проігнорував фактор екстериторіальності ринку. Показник ступеня відкритості українського ринку добрив перевищує 40%, у нас частка імпорту – понад 40%. Наш ринок вважається відкритим, тому частка кожного учасника має розраховуватись з урахуванням факторів імпорту та виробництва Східної Європи. Також ми неодноразово заявляли, що рішення щодо поділу Групи – це фактично вирок для азотної хімії України. Рішення про поділ приймалося без єдиного експертного аналізу технологічної можливості та доцільності такого поділу заводів. Схоже, що доля галузі, національні інтереси були просто проігноровані АМКУ при ухваленні цього рішення. У результаті усі звинувачення проти «Ostchem» «розсипалися» у суді, а рішення АМКУ анульовано.

Нагадаємо, наприкінці 2021 року журнал «НВ» спільно з інвесткомпанією «Dragon Capital» представив щорічний рейтинг 100 найбагатших українців. Дмитро Фірташ зі статком у $1,71 млрд. займав у цьому 10 місце, при цьому за рік він втратив своїх активів на 16%.

Джерело: Тижневик “Номер один”