Коли почалась повномасштабна війна тернопільська компанія Eleek безкоштовно передала українським військовим кілька електробайків. На відміну від автомобілів електробайки безшумні, більш маневрені, важать лише 70 кг та їздять практично будь-де і за будь-яких умов. А той факт, що електродвигун, на відміну від двигуна внутрішнього згорання, не нагрівається робить ці транспортні засоби невидимими для тепловізорів.
Електровелосипед розганяється до 90 км на годину та має запас ходу у 150 кілометрів. Всі ці переваги військові оцінили, і вже кілька місяців компанія масово виготовляє електробайки для потреб українських захисників. Компоненти для їх виготовлення купують на кошти з благодійних внесків громадян та волонтерських організацій.
Спеціально для потреб військових переобладнали цивільну модель Atom, яку пофарбували в колір “хакі” та прибрали зайві елементи – дзеркала, поворотники, освітлення. За потреби, електровелосипед можна використовувати як великий “павербанк на колесах”. Крім USB-зарядки, на військову версію може встановлюватись розетка на 220 вольт або автомобільний варіант на 12 вольт.
У польових умовах до батареї електробайка українські військові підключають супутниковий інтернет Starlink. За словами менеджера Eleek Романа Кульчицького, його заряду вистачає на те, щоб майже місяць живити пристрій компанії SpaceX Ілона Маска.
Як створювалась тернопільська компанія, якій вдалось вийти на ринки десятків країн?
З гаража до мінізаводу
Як і більшість відомих компаній світу, тернопільський Eleek народжувався в гаражі. Саме там засновник компанії Павло Рудакевич у 2010 році склав свій перший електровелосипед. Необхідні компоненти майбутній підприємець замовляв в Китаї, а раму виготовив власноруч. Готовий варіант обійшовся Рудакевичу у 1500 дол – втричі дешевше, ніж тогочасні американські аналоги. Кілька років виробництво існувало як хобі. Павло разом із товаришем Василем Куросом виготовляли та продавали лише рами для електробайків. Увесь цей час засновник Eleek працював виконавчим директором в іншій компанії.
“Перше велике замовлення було на 30 рам. Націнка становила приблизно 100%. Усе, що заробляли – вкладали у нове виробництво, бо стартового капіталу, як такого не було”, – пояснює Рудакевич.
У 2016 році виробництво електробайків стало вийшло на рівень повноцінного бізнесу. Тоді Рудакевич орендував приміщення, найняв працівників та почав замовляти компоненти цілими партіями.
До початку повномасштабної війни Eleek щорічно виробляла близько 300 електровелосипедів. Продуктова лінійка компанії представлена чотирма моделями, найпопулярнішою серед яких є електробайк Atom. Розроблялись ще дві моделі, але через війну процес їх виходу на ринок призупинили.
Значну частину компонентів для електровелосипедів виготовляють прямо на виробництві на площі 300 квадратних метрів. Потужності підприємства вистачає аби складати щотижня до 5 готових транспортних засобів.
“Ми виготовляємо рами, електроніку, яка управляє батареєю, збираємо батарею з елементів. Всі інші деталі – колеса, двигун, вилки, бортові комп’ютери – замовляємо з-за кордону”, – розповідає Кульчицький.
На виробництві також є цех, де фарбують рами та інші деталі. Усі електробайки виготовляють під замовлення, тож клієнт може вибрати не лише колір, а й комплектацію.
Логістика під час війни
До 24 лютого більшість компонентів компанія замовляла з Китаю, Індії та Тайваню. Проте через війну логістика стала значно складнішою, а необхідні матеріали приходять із затримкою в кілька місяців. Щоправда, деякі деталі вдалося замінити аналогами з країн Європейського Союзу.
Раніше замовлені в Китаї запчастини доставлялись в Одеський порт, тоді як зараз чи не єдиним вікном для ввезення в Україну товарів є Польща. Тож цілком логічно, що зміна логістики вплинула на вартість деталей та доставки. Проте кінцева вартість електровелосипедів зросла всього на 10%.
У 2018 році усі чотири моделі електровелосипедів Eleek пройшли сертифікацію, що дозволило суттєво розширити географію продажів компанії. До 2020 року 80% усіх замовлень надходили з-за кордону.
За словами Павла Рудакевича до початку повномасштабної війни компанія експортувала електробайки у 22 країни світу – практично у всі країни ЄС, Японію, Чилі, Мексику, США, Австралію.
“З більшості країн – це приватні замовлення. Але в нас є партнери (купують партіями для перепродажу – ЕП) в Німеччині, Польщі, США”, – зазначає Рудакевич.
Останні місяці понад 80% виготовлених електровелосипедів компанія відправляє військовим.
Десятикратні перспективи масштабування
Два роки тому у Тернополі створили індустріальний парк. Eleek теж подала заявку та отримала від міської ради майже гектар землі під будівництво заводу. Цього року компанія підписала договір з керуючою компанією.
“Це дозволить нам масштабуватися у 10 разів. Зараз складаємо бізнес-план і будемо залучати інвесторів, бо потрібні серйозні кошти. Своїми силами ми не зможемо збудувати завод.
Планується чотири тисячі квадратних метрів виробничих площ, офісні приміщення. Для початку ми плануємо залучити три мільйони доларів”, – ділиться планами Рудакевич.
У компанії планують виготовляти ще кілька нових моделей електробайків та збільшити кількість працівників мінімум до 50 людей. На сьогодні на виробництві працюють всього 6 людей. Ще дев’ять працівників Eleek захищають Україну від російського агресора.
Реалізацію масштабного для компанії інвестиційного проєкту вирішили відкласти до перемоги у війні.
Тим часом попит на двоколісний електротранспорт в Україні зростає ще й через дефіцит та здорожчання пального.
Джерело: Європейська правда
