На початку листопада наш земляк, уродженець Тернополя Володимир Грицина, перебуваючи у Нідерландах, завітав у Гаагу, де провів одиночний пікет біля дипломатичної місії Російської Федерації. У місті, де знаходиться Міжнародний трибунал, військовий розвідник тримав у руках плакат з надписом «Путін –убивця» та «Росія – терорист». Яку мету переслідував тернополянин та про своє покликання у забезпеченні обороноздатності України в ексклюзивному інтерв’ю «Номер один» розповів 36-річний Володимир Грицина.

«Розмістили пост, щоби терористів у цивілізацію не випускати»

– Пане Володимире, розкажіть, як потрапили в Гаагу і що то була за акція?

– У Гаагу приїхав випадково, мав два тижні відпустки, подорожував Європою. Не планував туди заїжджати, але так сталося, що дорога пролягала через місто, де знаходиться штаб-квартира Міжнародного трибуналу. В Гаазі декілька кварталів відведено виключно під дипломатичні місії різних країн. Під російським представництвом вирішив провести акцію і у такий спосіб нагадати світовому співтовариству про загрозу, яка йде зі сторони Росії, а також українцям, які живуть за кордоном, якщо хтось призабув, що північний сусід – агресор. І що Росія створює проблеми не тільки для України, а й для Європи теж. Нагадуємо світовій спільноті про злочини, які РФ робила по відношенню до Молдови, Грузії, Білорусі, Об’єднаної Європи (справа про отруєння Скрипаля у Великій Британії, збитий «Боїнг» малазійських авіаліній, на борту якого знаходилось чимало громадян Нідерландів, та інші безчинства, які порушують міжнародні конвенції), Сирії, Південної Африки, Південної Америки тощо. Ще хотів подібну акцію провести під будівлею Міжнародного трибуналу, але, на жаль, гугл-мап дав трішки неправильні координати і мені в підсумку туди не вдалося потрапити.

– Хтось із російських дипломатів відреагував на Вашу акцію?

– Ніхто навіть не вийшов, лише жестом перекинувся з поліцейськими, які дружелюбно до мене поставились. Я не заходив на їхню територію, адже за міжнародними правилами, внутрішня територія посольства і диппредставництв належить державі, яку вона представляє. Також не досліджував, чи була якась реакція з боку росіян, бо їхня думка мене, чесно кажучи, не дуже турбує. Найбільше вразило те, що під жодним дипломатичним представництвом не було охорони, тільки біля російського знаходився пост поліції. Я іронічно кажу, що розмістили пост, щоби терористів у цивілізацію не випускати. Або зразу в Міжнародний трибунал відправити!

«Противники не дотримуються міжнародних правил, які виписані під час війни»

– Бажання нагадати світу, що «Путін – злочинець», а «Росія – терорист» у Вас виникло не випадково. Адже Ви пройшли горнило російсько-української війни.

– У 2014 році добровольцем пішов в армію. Я походжу з родини офіцерів, прапрадідусь входив до Міщанського братства у Тернополі, тому в крові у мене закладено захищати Батьківщину. Хоча за освітою і не військовий, вивчав міжнародну діяльність та маркетинг. На сході знаходився у підрозділах ЗСУ. Починав службу в 54-му окремому розвідувальному батальйоні, а продовжив у 131-му розвідбатальйоні. Вся моя діяльність була пов’язана з розвідкою. Наша компетенція знаходилась в окрузі Маріуполя. Обидва підрозділи на той час проявили себе досить вдало, більшість завдань, які перед ними стояли, вдалося виконати.

– Безпосередньо Вам довелося брати участь у збройних сутичках?

– Це була наша повсякденна робота. Виконувалися певні завдання по лінії розмежування, в наданий період часу це сектор «М». Побратим із мого відділення загинув при виконанні бойового завдання. Як учасник тих подій можу стверджувати, що противники не дотримуються міжнародних правил, які виписані під час військових дій.

– Чи мали поранення під час служби на сході?

– У зоні АТО/ООС провів майже рік часу – з кінця вересня 2014-го по серпень 2015-го. Бог милував, поранень я не отримав, хоча психологічно час, проведений на передовій, відбився і на мені, адже ти зі стану спокою потрапляєш у стан стресу. У нас, на жаль, психологічна реабілітація не на тому рівні, як би це мало бути.

Із 1 січня в Україні створюється новий рід військ

– Військової справи не полишили. Продовжуєте боронити Україну, але вже в іншій іпостасі…

– З 2016 року знаходився в загоні територіальної оборони, а з 2018-го, коли була створена бригада територіальної оборони Тернопільської області, підписав контракт. Зараз служу в ній на посаді інструктора. Зауважу, що 15 липня ц.р. було ухвалено закони про національний спротив та про збільшення чисельності ЗСУ, які мають підвищити обороноздатність України. Мова йде про створення нових військових сил у структурі Збройних сил України для відбиття атак противника. Ці підрозділи у разі надзвичайної або воєнної ситуації виконуватимуть покладені на них завдання виключно на території своєї області.

– Які обов’язки в бригаді тероборони покладено безпосередньо на Вас?

– Під час підготовки загонів і бригади територіальної оборони навчаю інженерній підготовці і як парамедик – надану домедичну допомогу на полі бою.

– А звідкіля обізнаність із цим ремеслом, напевно, маєте відповідний фах?

– У Збройних силах служив на посаді розвідника-сапера. У 2016 році проходив курси із надання домедичної допомоги у військово-медичній академії в Лодзі (Республіка Польща), в 2019-му навчався в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного, а в 2021-му – у військовій академії в Одесі.

– Із 1 січня 2022 року тероборона діятиме як окремий рід військ. Наскільки цей підрозділ сформований на теренах Тернопільської області?

– На даний момент є суто командний склад, який залучає сержантський та солдатський склад, а також інструкторів.

– Боєць територіальної оборони – це…

– Людина, яка працює на основному місці роботи, але раз або двічі на місяць проходить навчання плюс раз на рік (на 15-30 днів) можлива участь у злагодженнях. Навчання проходять за напрямками: інженерна, тактична і медична підготовки, топографія, рукопашний бій і стрільба. Коли бійці територіальної оборони отримують повістку для проходження злагодження чи навчання, за ними зберігається місце роботи та середній заробіток.

– Останні такі навчання нещодавно відбулися на полігоні в селі Біла…

– Це були злагодження рот територіальної оборони, які вже набрані, а особи, котрі їх формують, підписали контракт. Бійці проводили інженерну, домедичну і тактико-спеціальну (переміщення на полі бою, злагодження відділень, робота у відділенні, індивідуальна вогнева робота) підготовки. Загалом кожного місяця проходять навчання бригади територіальної оборони, які є в Тернопільській області.

– Ще за Союзу подібні військові збори теж проходили цивільні чоловіки, їх називали «партизанами».

– Згідно з законом про національний спротив, одне з наших завдань – не тільки оборона важливих об’єктів та контрдиверсійна боротьба, а також підготовка руху спротиву, тобто в умовах партизанської війни.

– Зважаючи на нинішню ситуацію з чисельною кількістю дислокованих російських військ на кордоні з Україною, наскільки на часі є формування саме підрозділів тероборони?

– Територіальна оборона – це один з елементів стримування противника. Дуже гарний досвід можна було побачити у Польщі, коли сталася загроза на кордоні з емігрантами, наші сусіди якраз залучили свої бригади тероборони. Це був як стримуючий фактор. З іншої сторони, зараз в Україні близько 300 тисяч осіб, які пройшли війну, скажемо так, «простріляні», мають певні навики. Вони не можуть проходити службу як реальні військовослужбовці, зате можуть бути дуже хорошим фактором для стримання противника, якщо їх залучити до підрозділів тероборони.

«Тернополяни мають зрозуміти: буде відкрита агресія, кордон буде перекритий, усі не втечуть»

– Напевно, Ви як військовий більше обізнані з тим, що відбувається на кордоні. Що можете з цього приводу сказати?

– Зі своєї сторони я не можу оцінювати те, що відбувається на кордоні, бо моє звання й посада не дозволяють цього робити. Але коли є офіційна інформація Головного управління розвідки, я думаю, що ті хлопці набагато більше володіють інформацією. І якщо вони говорять, що є загроза, то так воно і є. Однак ця загроза існує вже 8-й рік, згадайте події весни цього року, коли були військові навчання у РФ, і тоді теж загроза була значною. З іншої сторони, я моніторю іноземні видання. Іноземці нас підтримують хоча б на словах, і знову ж таки це не є «глибока стурбованість», а конкретні меседжі для наших розвідслужб і нашої влади, що противник щось готує.

– Ні для кого не є секретом, що багато наших співвітчизників, живучи мирним життям на мирній території, не усвідомлюють реальної небезпеки з боку агресорки Росії. Активність місцевих жителів у плані оборони своєї Батьківщини зменшилась на відміну від того ж 2014 року. Людей, напевно, складно змусити записуватись у підрозділи тероборони?

– Незважаючи на те, що Тернопільська область вважається суперпатріотичною, дійсно, боронити Батьківщину наші земляки мають все менше бажання, і це є характерною проблемою саме нашого краю. Область зі всіх сторін захищена, немає кордонів з іншими країнами, тому досить багато населення не розуміє, що відбувається. А коли починається певне загострення, подивіться, що відбувається біля візового центру. Люди мають зрозуміти: буде відкрита агресія, кордон буде перекритий, усі не втечуть. Вважаю, що мешканці області тікають більше від себе.

Можливо, питання є до мас-медіа, що вони не доносять тієї чи іншої інформації у плані покращення обороноздатності нашої держави. Також є незначне сприяння влади області в цьому питанні. Так, військовий конфлікт на сході України відбувається за 700-1000 км від Тернополя, але, до прикладу, перекидання військ зі сторони Придністров’я чи Білорусі – йде мова не про дні. А знаючи агресивну поведінку з боку керівництва Російської Федерації, треба бути готовим до відбиття загрози. Тому завжди краще тренуватися і бути готовим, аніж нічого не робити та сподіватися на щось позитивне. На жаль, ми 8-й рік живемо у такій ситуації і для свідомих громадян зараз є дуже багато можливостей. Я розумію, що в кожного є робота, сім’я і ще багато інших чинників, яким люди приділяють значно більше уваги, однак для того створені загони територіальної оборони, щоби людина могла працювати, але коли потрібно – стати в лави і зі зброєю в руках захищати свою землю. Наш девіз: «Захисти свій дім – захисти Україну!».

– Якщо свідомі мешканці області вирішать влитися до лав територіальної оборони, куди їм можна звертатися?

– Тим, хто має свідому громадянську позицію і бажання, необхідно прийти в обласний або міський чи районний військові комісаріати. При кожному військкоматі є підрозділ, який займається формуванням бригади територіальної оборони або конкретного батальйону, і там укласти контракт, пройшовши медичну та психологічну комісії.

Джерело: Тижневик “Номер один”