Із терапевтичного відділення у Мишковичах Великоберезовицької громади, яке нещодавно було геріатричним, виселили всіх пацієнтів. Пояснюють, що установу закрили через брак фінансування, тому 17 осіб, які там проживали, змушені були виїхати.

Люди кинулися за допомогою до народних депутатів, але їм сказали, що це не обов’язки нардепа

27 травня 2021 року людей поставили перед фактом, що за два місяці геріатричний відділ скорочують. Персонал відразу пішов до голови Великоберезовицької громади, саме до їхнього складу тепер входять Мишковичі. Андрія Галайка просили взяти заклад під “своє крило» на утримання. Розвівши руками, він заявив, що нема грошей. Голова не раз приїжджав у заклад, обіцяв, що забезпечуватимуть хоча б до початку опалювального сезону, але склалося не так, як гадалося. Люди кинулися за допомогою до народних депутатів, але їм сказали, що це не обов’язки нардепа, і відправили до Національної служби посередництва і примирення, що в Тернополі. Там їх вислухали і повідомили, що знову проблема з фінансуванням. Як і хто це має вирішити – люди так і не почули.

Крім цього, довелось дізнатися від соціальних служб, що геріатрії у Мишковичах немає в реєстрі, такого закладу просто не існує. Про подальшу долю людей похилого віку, які тут перебували, можуть знати тільки лікарі, адже офіційно це медичний заклад. Терапевтичне відділення №2 с. Мишковичі належить до КНП Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня», і вони приймають рішення щодо скорочення штату працівників із 17 осіб через економічну недоцільність.

Геріатричне відділення медзаклад обслуговувати не може

Директор “Тернопільської центральної районної лікарні” Володимир Лісовський каже, що відділення закрили, тому що не мали грошей, щоби його утримувати. Забезпечити працівників із Мишковичів робочими місцями не в змозі. На сьогодні є лише одне «декретне» місце і ще дві ставки медсестри. Згідно з медичною реформою, геріатричне відділення медзаклад обслуговувати не може. За словами Володимира Лісовського, пацієнти цього відділення будуть у лікарні до 2-х тижнів.

– Ті пацієнти, які відповідають вимогам, можуть бути оформлені в Петриківський геріатричний інтернат і там проживати. Умови: відсутність родичів, відсутність опікунів, соціально незахищена людина. Тоді держава на них виділяє кошти й вони там утримуються. Якщо ж у пацієнта є родичі чи опікуни, то вони повинні проплачувати за перебування в таких пансіонатах. Скажімо, у Петриківському геріатричному інтернаті вартість від 8-ми до 10 тисяч гривень в місяць на одного пацієнта. Ми проведемо більш активну роботу з соціальними працівниками тієї чи іншої громади, де проживав пацієнт, щоби зробити документи для оформлення в геріатричні відділення. На вулиці людей ніхто не залишить, – повідомив Володимир Лісовський.

– Усе почалося, коли відбулася реформа в медицині і нам повідомили, що геріатричного відділу бути не може. Тоді його офіційно перейменували на терапію №2 с. Мишковичі. У нас лежать літні люди, яким нема де подітися – і так було десятиліттями. Геріатричний у Петрикові – “за гроші”, а в нас — безкоштовний для них, пацієнти на державному утриманні, – розповіла медсестра Ольга Машталяр.

До закриття у відділенні проживали 17 пацієнтів, розповів його завідувач Любомир Бріль. Одинадцятеро з них, за його словами, забрали родичі.

– Були проблеми, бо не всі хотіли забирати своїх родичів, не у всіх є умови, аби їх утримувати в хаті, але якось ми це питання вирішили, виходу немає. А інших осіб – у Великі Бірки й розподілили по відділеннях, – сказав Любомир Бріль.

Серед пацієнтів є люди, які проживали по 2-3 роки, а дехто – й понад 5-ть

Якщо розглядати Мишковицький заклад як лікувальний, то пацієнти мають право там перебувати 8-12 днів, після чого їх треба виписувати. Серед переліку пацієнтів, які зараз там перебувають, є люди, які проживають уже 2-3 роки, а частина – понад 5-ть. Пацієнт не може роками перебувати у лікарні. Це функція Мінсоцполітики, яке передало повноваження місцевим органам самоврядування – громадам.

Останнім із терапевтичного відділення Тернопільської районної лікарні в Мишковичах виїхав Олег Гладкий. Чоловік не нарікає на долю, розповідав, що замолоду пив, гуляв. Із дружиною розлучився, донька зрідка приїжджала до нього, а син взагалі знати не хоче. За його словами, одну сім’ю він втратив, а зараз має шанси втратити ще й другу. У закладі він перебував 4 роки, оскільки має проблеми із серцем, тому постійно мусить бути під наглядом лікарів.

– У мене нікого немає, тільки сестра, але вона мене забрати не хоче. Я би пішов у дім пристарілих, але тут кажуть, що нас направляють у В. Бірки в терапевтичне відділення. А в мене серце хворе, то що, тут лікарі не можуть мене лікувати? – із трепетом каже Олег Гладкий.

Одна із пацієнток, яку перевезли до Великобірківської лікарні, – 75-річна Ольга Лотоцька. Жінка каже, що готується до переїзду в Петриківський геріатричний пансіонат, оскільки не має родичів, які могли би за нею доглядати. Її привезли сюди 5 років тому. Вона жебракувала і проживала на вокзалі. Син помер, а квартиру забрали через величезні борги, оскільки були несплачені комунальні послуги. Геріатричне відділення у Мишковичах стало для неї рідною домівкою, що далі на неї чекає – знає тільки Бог.

– Уже нині здала аналіз крові на біохімію, аналіз сечі, ще рентген і мазки, чи нема ковіду. Ще по документах подивляться, мені треба забрати свідоцтво про смерть сина, бо 3-й місяць минає, а його ховала соцслужба. Тепер я мушу йти на Грушевського, 8, щоби забрати свідоцтво, і там уже подивляться, чи буду на державному утриманні, чи будуть із пенсії забирати 75 відсотків, а мені 25-ть залишати, – каже Ольга Лотоцька.

Володимир Токарчук також наразі перебуває у лікарні. Чоловік незрячий. Каже, що не має куди піти, коли його звідси випишуть. Документів у Володимира теж немає, взимку до нього приїжджали, аби допомогти зробити паспорт. Персонал геріатричного відділення також намагався посприяти у виготовленні документа, звернулися до громади, а там сказали: вибачайте, ми пропонували раніше. Немає документів – неможливо взяти направлення, аби перевести його в інший медзаклад. Володимир Токарчук рідко розповідає про свою родину, але одного разу він якось сказав, що має доньку, яка зараз ніби перебуває в анексованому Криму.

– Далі не вирішено нічого, спробую сам те питання з’ясувати, мені просто потрібно якось на зв’язок вийти. Братова є, але вона ж навіть не знає, де я, бо я чомусь нікому не казав, і так уже звик, – каже Володимир Токарчук.

Приміщення терапевтичного відділення у Мишковичах – на балансі Великоберезовицької громади. За словами голови Андрія Галайка, 20 серпня відбулося засідання бюджетної комісії, де обговорили питання про можливість утримання терапевтичного відділення.

– Ми обговорювали, але щоби дати фінансування, то треба від когось забрати, таких вільних коштів у громаді немає. Там залишається бригада швидкої допомоги та стоматологічний кабінет, – повідомив Андрій Галайко.

– На жаль, утримання закладів вторинної медицини за рахунок місцевих бюджетів саме громад є нераціональним, тому що вони обслуговують населення не тільки однієї громади, а в цілому більшої території, в даному випадку Тернопільського району. І відповідно Великобірківська громада сьогодні не має можливості покрити ті видатки, які йдуть у лікарні, а інші громади не досягли, напевно, станом на сьогодні якихось домовленостей щодо співфінансування, – підсумував голова Тернопільської районної ради Віктор Козорог.

Якби громади підключилися до фінансування геріатричного відділення, то цілком ймовірно, що його б не закрили. Але чи воно їм не потрібне, чи просто немає коштів на утримання – не відомо. На жаль…

Джерело: Тижневик “Номер один”