У Тернопільській університетській лікарні успішно виконали ендоваскулярну емболізацію аневризми судини головного мозку – внутрішньої сонної артерії за допомогою платинових спіралей.
Пацієнтка була госпіталізована з головними болями в нейрохірургічне відділення Тернопільської університетської лікарні. Завідувач відділенням нейрохірургії Загрійчук Ігор Володимирович діагностував наявність аневризми та скерував у відділення інтервенційної радіології, кардіології та реперфузійної терапії, де завідувач відділенням Маслій Богдан Ярославович виконав діагностичну ангіографію судин головного мозку.
Було виявлено аневризму внутрішньої сонної артерії великих розмірів, яка потребувала лікування. Разом із запрошеним нейрохірургом з Волині Бобриком Іваном Степановичем лікарі виконали унікальне для нашої області втручання: ендоваскулярну емболізацію аневризми судини головного мозку.
Слід зазначити, що таке втручання навіть не потребувало загального знеболення і під час нього пацієнтка могла спілкуватися з лікарями. Вона вже готується до виписки та відмічає зникнення головного болю та нормалізацію артеріального тиску.
Аневризма – це випинання ділянки стінки кровоносної судини внаслідок перерозтягнення або стоншення, що може привести до розриву судини та життєвозагрозливого крововиливу. Якщо це стається з судинами головного мозку – небезпека ще більша.
Найчастіше причиною аневризми стає втрата еластичності судинної стінки і підвищення артеріального (внутрішньочерепного) тиску, в групі ризику також родичі людей, які перенесли внутрішньочерепні крововиливи.
Аневризма – це «міна уповільненої дії», яка рано чи пізно, але обов’язково призведе до розриву судини і субарахноїдального або внутрішньомозкового крововиливу (геморагічного інсульту).
Лікування інтракраніальних (внутрішньочерепних) аневризм практично будь-якої локалізації без розрізу стало можливим завдяки методиці ендоваскулярного доступу з емболізацією спіралями.
Емболізація призводить до припинення кровотоку в аневризмі, зберігаючи нормальний кровотік по мозковій артерії. Заповнена спіраллю аневризма ізолюється від кровотоку і поступово заростає сполучною тканиною, в результаті чого виключається можливість її розриву.
