16 червня 1943 року – останній день розстрілу в’язнів єврейського гето у Підгайцях. Тоді, після цього німці гето ліквідували. А цей день місто оголосили вільним від євреїв, пише Т1.

Передували цьому часи, коли єврейська громада Підгайців була чи не найчисельнішою в околицях. Формувалась вона з 17 століття. Місто мало вигідне економічно-торгове розташування. І в передавні часи євреїв тут було значно більше, ніж в сусідніх Бережанах, Монастириськах та інших містах. Про це розповів місцевий краєзнавець Степан Колодницький.

Як і в інших містах України та світу, долю і чисельність євреїв змінила 2-га світова війна, переслідування і єврейські гето. Історії тих страшних часів збереглися в поодиноких спогадах тих, кому вдалося врятуватися. Власне, наймасштабнішою згадкою про єврейську громаду Підгаєць зараз є лише цвинтар. Його місцеві ще називають окописько. За величиною він один з найбільших в Україні, і тут найбільше збережених могил. Тут повністю чи частково збереглися понад півтори тисячі мацев (себто – могил).

Згадується, що найдавніше досліджене поховання датують 1420 роком. Більше пів сотні мацев з 17-18 століття. І найбільше – це євреї, поховані у 19-20 столітті. А ще залишається цифра розстріляних у братських могилах. Їх в околицях Підгаєць 5. На самому цвинтарі – дві. Але знищенням людей, знущання над єврейським народом не завершилися.

У повоєнні часи мародери знищили і чимало могил, розкрадаючи каміння на будівництво. Могили, які сьогодні на цвинтарі, можна і потрібно зберегти принаймні у такому ж вигляді, переконані краєзнавці. Бо до Підгаєць, щоб знайти історію свого роду, приїжджають чимало людей з-за кордону. Більше того, одне з найбільших єврейських поховань в Україні має усі шанси стати туристично привабливим, так званим «ностальгічним маршрутом». Варто лише правильно оцінити історичну цінність.