Міжнародний день людей з особливими потребами встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно 3 грудня. Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб з особливими потребами в суспільне життя.
Міжнародний день людей з особливими потребами не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності, благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з особливими потребами у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.
Тому вже другий рік поспіль за підтримки Оксани Десятнюк, проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародна діяльність) ЗУНУ, у рамках партнерства з Вищою школою економіки, менеджменту та державного управління у Братиславі (Словаччина) Міжнародною студією фінансів сталого розвитку, що функціонує при факультеті фінансів та обліку ЗУНУ був організований II Міжнародний спецсемінар, присвячений Міжнародному дню людей з особливими потребами. У 2020 році була обрана тема «Інклюзія дітей з особливими потребами: підвищення соціальних та фінансових стандартів, інтеграція в суспільне життя».
Відкриваючи захід проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародна діяльність), професор Оксана Десятнюк зазначила, що сьогодні питання, які стосуються соціальних й економічних аспектів життя людей з особливими потребами є дуже актуальними і водночас складними. Тому такі заходи дають змогу робити активні кроки до поліпшення фінансового та соціального стану людей, які потребують особливого догляду. До вітального слова приєднався декан факультету фінансів та обліку, доцент Андрій Кізима, який акцентував увагу на доцільності співпраці з іноземними партнерами щодо посилення соціалізації дітей з особливими потребами.
Модератор спецсемінару професор Оксана Тулай наголосила, що глобальна криза COVID-19 поглиблює вже існуючу нерівність, підкреслюючи необхідність роботи над питаннями інклюзії. Люди з обмеженими можливостями – один мільярд людей – одна із найбільш вразливих груп у нашому суспільстві і є найбільш постраждалою в цій кризі з точки зору летальних наслідків. Тому навіть у період пандемії ми маємо пам’ятати про людей з особливими потребами. Завершуючи виступ відомою фразою Ніка Вуйчича: «Зовсім не обов’язково затівати грандіозні проєкти, щоб сіяти добре насіння. Навіть малі справи можуть багато значити для іншої людини» Оксана Тулай висловила сподівання, що зорганізований захід дасть поштовх для вирішення проблем людей з особливими потребами, насамперед дітей, які є найбільш вразливою категорією та допоможе інтегруватися їм у суспільне життя.
Цікавою та пізнавальною була доповідь завідувача кафедри управління та адміністрування Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту ЗУНУ, професора Людмили Алексеєнко щодо фінансування соціальних послуг для дітей з особливими потребами. Доповідачка акцентувала увагу необхідності пристосування суспільного простору до індивідуальних потреб людей. Фінансування соціальних послуг має бути комплексною системою державно-приватного партнерства, де влада підтримує ініціативу приватних закладів у просуванні соціальної інклюзії. Професорка акцентувала увагу на важливості реструктуризації системи фінансування процесів реабілітації та модернізації соціальної підтримки шляхом запровадження «персонального бюджету для дітей з особливими потребами».
У контексті розгляду актуальних питань сьогодення представниця Харківського національного медичного університету, кандидат медичних наук Надія Дробова розповіла про наявність наукових розробок у сфері виявлення причин появи муковісцидозу, шляхів його лікування та попередження. Доповідачка зазначила, що важливим є визначення хвороби на генетичному рівні. Водночас проблемою є недостатнє державне фінансування генетичних обстежень потенційних хворих. Генна та ферментна терапії є дороговартісними і становлять близько 30 тис. євро в місяць.
Доктор філософії Надія Дубровіна з Вищої школи економіки, менеджменту та державного управління в Братиславі (Словаччина) виступила з доповіддю на тему «Комплексний догляд за дітьми з ДЦП». Авторкою зроблено висновок про те, що в країнах з розвинутою ринковою економікою частка хворих на ДЦП є значною нижчою, ніж у країнах, що розвиваються. Тільки комплексне лікування хворих з ДЦП приносить найкращі результати. Консолідація фахівців різних сфер (економістів, соціологів, медиків, педагогів) сприяє соціалізації хворих у суспільстві. В процесі лікування повинні враховуватись не тільки фізіологічні аспекти розвитку, а й духовні потреби дітей. Застосування медико-соціального підходу дає змогу людям з ДЦП бути повноцінними членами суспільства. Хірургічне, медикаментозне, психологічне лікування потребує планування індивідуальних схем, які повинні включати не лише державне фінансування, а й можливість залучення фінансових ресурсів приватних структур.
Здобувач освітньо-наукової програми «Публічні фінанси» ЗУНУ Святослав Нитка у доповіді «Фінансові аспекти реабілітації дітей з особливими потребами як складова інклюзивного процесу» зазначив, що в Україні є певні фінансові обмеження з боку держави щодо реабілітації дітей з ДЦП (максимум 25 тис. грн в рік). Актуальним є залучення до реабілітації нових методик лікування (у формі різноманітних ігор), які дають позитивні результати. Проте дані методики є дороговартісними та потребують залучення спеціалістів різних сфер. Тому необхідним є пошук альтернативних джерел фінансування зазначених методик.
Неабиякий інтерес викликала доповідь доктора соціальних наук, доцента факультету охорони здоров’я Клайпедського університету, керівниці відділення терапії дельфінами Литовського морського музею Бриджити Крейвінієне на тему «Інтегративні методи, що застосовуються в Центрі терапії дельфінами». Дельфінотерапія є ефективним методом в лікуванні та реабілітації пацієнтів з особливими потребами. Будучи альтернативним методом лікування ДЦП, вона допомагає досягати вражаючих результатів у фізичному та психологічному розвитку хворих. Дослідження у сфері дельфінотерапії є досить дорогим та потребує додаткового залучення коштів. Фінансування наукових розробок спрятиме подальшому розвитку науки в цьому напрямку та допоможе дітям, які цього потребують, здолати їхні недуги. Поєднання дельфінотерапії з лісотерапією дасть змогу хворим позбутись депресивних станів та активно брати участь в житті суспільства.
Словацький колега доктор філософії з факультету охорони здоров’я Католицького університету в Ружомберку у доповіді «Особливості догляду за хворими з психічними вадами в Австрії» розповів про свій австрійський досвід роботи з пацієнтами.
Богуслав Бліхарський з Польщі, експерт з питань фінансів охорони здоров’я та надання суспільних послуг поділився досвідом своєї громадської діяльності у сфері організації благодійних проєктів для дітей з особливими потребами.
До участі у заході долучилися науковці та практики з Братислави та Ружомберку (Словаччина), Клайпедського університету (Литва), Сосновця (Польща), Державної установи «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» (Київ), КНЕУ імені Вадима Гетьмана (Київ), Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського (Харків), Харківського національного медичного університету, Одеського національного економічного університету, Запорізького національного університету, Тернопільського національного медичного університету, Тернопільського обласного навчально реабілітаційного центру для дітей з ДЦП, дошкільного навчального закладу № 4 Тернопільської початкової школи № 3, КП ”Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр” Тернопільської міської ради. Звичайно, активну участь взяли викладачі та студенти ЗУНУ. Також на захід були запрошені батьки з дітьми, які мають особливі потреби.
Змістовні доповіді викликали живий інтерес та багато цікавих питань!
