Цим днями у Тернополі проходить традиційний бібліотечний фестиваль «Бібліофест». Проводиться такий захід з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначається 30 вересня, вже десятий рік поспіль, відтак є особливим, ювілейним. Але найбільше відрізняє його від усіх попередніх те, що відбувається це свято книги та спілкування з людьми, які безпосередньо, в різних іпостасях та різних ролях до неї причетні, в режимі онлайн. Тому гасло, втілене цьогоріч в словах «Бібліотека: час змін – час дій», дуже точно йому відповідає.
– Оскільки у нас «Час змін – час дій», то ми не мали права відмінити наш «Бібліофест» навіть у той період, коли весь світ потерпає від коронавірусу. І зробили фестиваль онлайн. Проходить він дуже яскраво, нестандартно, можливо десь і складно, оскільки, в принципі, все розраховано на більш молодіжну аудиторію, але наші бібліотеки показали, що вони насправді живі та цікаві, – розповідає начальниця управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради Світлана Козелко.
Й справді, тільки те, що впродовж трьох фестивальних днів бібліотекарі зустрічають своїх читачів у костюмах книжкових героїв, є вельми незвичним. Особливим дарунком для усієї бібліотечної спільноти України стала і музична програма-релакс, яку онлайн спрезентували музиканти Муніципального духового оркестру «Оркестра Волі».
– Ми змогли зробити так, щоб і лунала музика, і був святковий настрій, і водночас люди не були в зоні ризику, – говорить Світлана Степанівна. – Але чим ще особливий цей «Бібліофест», так це, мабуть, цікавими артбуками. І це, до речі, фінішні книги, оскільки я вважаю, що наша бібліотечна система в цьому напрямку себе вичерпала. Вона має колекцію із 76 артбуків, встановила всеукраїнський рекорд, і я думаю, що тепер ми вже повинні шукати іншу ланку, набагато цікавішу, і ми це можемо зробити.
А щодо цьогорічних артбуків-«новинок», то їх буде п’ять. Однією з них стане книга-катер, який вважається «родзинкою» нашого Тернопільського ставу. А мандруватимуть на ньому переможці Всеукраїнського літературного конкурсу «Тернослов», що впродовж трьох років проводився бібліотеками Тернополя. Свою власноруч виготовлену мистецьку творчу книгу матимуть і тернопільські художники, а своєрідною краєзнавчою та літературною розвідкою, у багато чому навіть відкриттям, стане артбук «Іван Франко і Тернопільщина».
– Дуже люблю тернопільського письменника, поета, драматурга Богдана Мельничука, і завжди мріяла, щоб нашу колекцію поповнив артбук саме про цю людину. Зараз ми цю ідею втілили в життя у рукотворному багатотомнику «Благословенний творчим даром – Богдан Мельничук». Більше того, сподіваємося, що коли дещо пом’якшаться карантинні обмеження, обов’язково зробимо «живу» презентацію саме з цим автором, – ділиться планами Світлана Козелко.
Цікавим є цей «Бібліофест» і тим, що цьогоріч бібліотекар із другої бібліотеки Ірина Олійник стала переможницею Всеукраїнського фотоконкурсу «Книжкові герої серед нас». Однак, як додає начальниця управління, у цьому конкурсі брали участь й інші бібліотекарі з Тернополя.
– Наша Ірина Олійник здобула перемогу завдяки світлині в образі героїні Шарлотти Бронте – Джен Ейр. Будемо нагороджувати її, дуже за це тішитися. Хоча в принципі у цьому конкурсі, який проводить Молодіжна секція Української бібліотечної асоціації для бібліотекарів віком до 30-35 років, було ще п’ять учасниць з Тернополя. І всі вони продемонстрували на цілу Україну, якими є сміливими, цікавими, здатними «покреативити», тому те, що взяли участь у цьому заході, я вважаю, – вже їхня перемога.
Як розповідає Світлана Степанівна, підсумовуючи роботу бібліотек, вони вперше зібралися командою й вирішили взяти на себе таку відповідальність і написати книжку у вигляді артбука та розказати про тих директорів, які об’єднували бібліотеки й створили централізовану бібліотечну систему.
– Ця книга буде розрахована на двадцять сторінок. Починатиметься вона з постанови про створення ЦБС і розповіді про людину, яка на той час її очолила. І потім ми хочемо розказати про завідуючих, які на голому ентузіазмі «піднімали» бібліотеки, працювали, про бібліотекарів, відділ обробки… Разом із тим, коли ми сіли писати книжку, то зрозуміли, що матеріалу не так вже й багато і його не є достатньо. Ніхто, на превеликий жаль, не досліджував розвиток міських бібліотек в Тернополі. Тому задалися метою записати хоча би спогади усіх причетних до цієї справи.
Кожна бібліотека має свій поступ лише в тому випадку, якщо вона змогла налагодити платформу діалогу з підприємцями, міською радою, депутатським корпусом, – переконана Світлана Степанівна. І від того, наскільки ці люди будуть готові допомагати розвивати бібліотеки і зберігати традиції, й залежатиме успіх.
– Це наш спільний шлях успіху. Тому що одна людина нічного не може зробити, коли немає підтримки. Ми показали, які були перші пілотні проекти в 2012 році. І зрозуміли, що на той час до сприйняття нововведень бібліотечна спільнота була не зовсім готова. Був якийсь супротив. Ми не розуміли, чому маємо брати на себе якісь інші функції, змінитися і ставати сценаристами, ведучими, менеджерами, коли є книгозбірнею. Тому в принципі всьому, чого досягли зараз, завдячуємо тодішньому начальнику управління культури і мистецтв Олександру Смику. Саме він зумів якось «рухнути» нас з мертвої точки, він бачив усе мабуть на рік наперед і розумів, що в такому стані, як є, бібліотеки не можуть залишатися. Дуже хорошим досвідом, коли в нас стартувала платформа «Бібліотуризм», стало те, що ми побували в Ужгороді та Мукачево. Звичайно, відвідували й інші міста – Київ, Львів, Рівне, Івано-Франківськ – хотіли подивитися, як працюють книгозбірні в Україні, причому, неважливо, хороший це досвід чи поганий. І саме в Мукачево та Ужгороді ми зрозуміли, що нас дуже добре чує влада, і в нас є всі перспективи для розвитку та змін. Так втілились в життя проекти – бібліотеки «Літературне Тернопілля», Етно-центр, Музей національної ляльки, Центр Коронації слова та «Тернопіль-центр». Народжувалися наші різні фестивалі, і ми ставали креативними, сучасними, нестандартними.
З нагоди свята Світлана Козелко, яка сама є бібліотекарем за фахом і присвятила цій сфері тридцять років свого життя, привітала всю бібліотечну спільноту України, – всіх тих людей, відданих своїй праці, які, незважаючи на невисоку заробітну платню, є ентузіастами цієї справи і просто люблять бібліотеки.
– Я бачила, як наш «Бібліофест» вітають онлайн письменники, митці, актори, ті хто в різні роки мав можливість приїхати до нас, долучитися, побачити, наскільки ми до цього підходимо креативно, серйозно, цікаво. І мені було приємно, що вони щиро, від душі, бажали нам нових творчих проектів. Тому і я бажаю своїх колегам творчих проектів, ніколи не опускати руки і завжди рухатися вперед. Напевно, ми сьогодні маємо стільки перемог, бо коли всі інші спали, ми пробували і рухалися вперед.
Я хочу подякувати всім тим людям, які тридцять років працювали зі мною в бібліотечній сфері, яких я дуже люблю, поважаю кожного за особисті якості. Справді, всі не можуть бути комп’ютерниками чи ведучими, однак досвід старшого покоління і креативність молодих дають велику результативність. Я хочу, щоб ми писали багато проектів, виходили на європейський рівень. Зовсім нещодавно ми планували далі поїхати набиратися досвіду – в Польщу, Білорусію. Наразі плани змінилися, однак рано чи пізно вони все одно здійсняться. Ми хочемо побачити, чим особливі інші бібліотеки, інші країни, і цей досвід спробувати трансформувати у нас.
А ще, вітаючи представників бібліотечної сфери з Всеукраїнським днем бібліотек, Світлана Козелко побажала, аби свято подарувало усім хороший настрій, теплі слова вітань і від владних структур, і від звичайних читачів, а усім, хто любить читати книги, особливо юним читачам – літературного натхнення та нових книжкових відкриттів!
Розмовляла Олена Лайко
