Хуторянин Володимир Козоріз вважає себе щасливою людиною. Таким його зробило життя на хуторі, подалі від людей.
Якщо хочете відшукати щастя – їдьте у хутір Вигоду, що загубився у густих лісах Борщівського району, що на Тернопільщині. Саме таким, щасливим і енергійним, є один-єдиний його мешканець – Володимир Григорович Козоріз.
Його “сусідами” є лише незаймана природа, поле, вітер і кришталево-блакитне небо. Володимир Григорович мріє про те, що колись у цій віддаленій, але такій казковій місцині ще завирує життя.
Сьогодні я поїхала до покинутого хутора, щоб поближче познайомитися із Володимиром. Староста села Турильчого Роман Ільєв, котрий поїхав зі мною, дорогою розповідає: колись на хуторі було вісім садиб, де жили справжні господарі. Тут люди тримали пасіки, обробляли поля, збирали гриби, на які так багатий тутешній ліс.
Жила у Вигоді легендарна зв’язкова УПА Марія Демків, котра померла два роки тому. У 2018 році до 95-річної жінки приїхала ціла делегація чиновників, щоб вручити заслужену нагороду – орден княгині Ольги ІІІ ступеня.
Та перш ніж насолодитися красою загубленого у лісі хутора, треба подолати дорогу до нього. Доїхати спочатку до села Турильчого, а потім – ще майже шість кілометрів бездоріжжям. Після дощів дорогу у видолинках залило водою, тож доїхати було проблемно.
Який же він, отой останній із могікан, котрий залишився одиноко проживати у лісовому хутірці? Як живе, чим займається, про що мріє? Про усе це я й розпитала у Володимира Козоріза.
У рясно политому дощами лісі – грибна пора. Обабіч дороги стоять автівки любителів «тихого полювання». Любить це заняття і мій новий знайомий – Володимир Козоріз. Каже, зранку назбирав відро білих грибів. Його ми застали на пасовищі. Тут хуторянин щодня пасе свою корівку, яку доглядає вже багато років.
Його маленька хатинка давно потребує ремонту. Але Володимир не поспішає підправляти її. Судячи з усього, капітального ремонту хата хуторянина не дочекається, бо господаря все влаштовує. Її він придбав у людей, котрі свого часу шукали покупця після смерти родичів.
Джерело: Вільне життя
