Поки в одній частині Італії тернополяни, попри карантин, живуть відносно спокійно, в іншій – масово недовіряють владі. Про це «Терену» розповіла Оксана М., яка вже кілька років живе в Равенні.
– У нашому муніципалітеті влада спочатку намагалася приховати спалах коронавірусу. Перших 80 днів людям навіть толком не говорили про хворих, хоч лише у Равенні 40 сімей відправили на карантин.
Як зазначає жінка, людей майже охопила паніка.
– Першими коронавірус діагностували у сімейних лікарів, педіатрів, які щодня контактували з десятками пацієнтів. Їх сім’ями відправили на карантин, а пацієнтів почали перевіряти. Тоді й почалась паніка: лікарні забиті, на вулицях – ні душі, полиці магазинів та аптек пусті, експрес-тестів для визначення вірусу немає. Однак це приховувалося. Ні в новинах, ні в газетах навіть не заїкалися про те, що все погано.
Близько трьох місяців влада муніципалітету налагоджувала ситуацію.
– Зараз набагато спокійніше. У супермаркетах ніхто не згрібає все з полиць, в аптеках нарешті з’явилися маски та респіратори. Люди навіть почали виходити на вулиці. Однак страх є. Люди запасаються продуктами, засобами гігієни тощо.
Якщо кількість хворих зросте, на вулицях карабінери почнуть масову перевірку.
– Равенна поки не в червоній зоні ризику. Люди можуть вільно пересуватися без відповідних дозволів. Однак, якщо кількість хворих зросте хоча б на 10% – суворого карантину не уникнути.
Попри невтішну ситуацію жінка навіть не планує вертатися до Тернополя.
– Я хотіла приїхати на Великдень до батьків, однак тепер – навряд. Тим паче, не хочу «тікати» звідси, наражаючи на небезпеку себе та інших. Навіть якщо я і захворію, то вже краще, аби це було в Італії. Я впевнена в місцевій медицині, до того ж, тут люди не цькують хворих, не пікетують їх квартири. Навпаки, підтримують та допомагають.
Жінка переконана, що й на Батьківщині хворих значно більше.
– Я впевнена, що в Україні теж приховують випадки хвороби. Така тенденція прослідковувалася в усіх країнах. До того ж, українська влада бачить, наскільки ворожим може бути населення до своїх співвітчизників.
