Один день, який стер з лиця землі село з півторитисячним населенням. Для історії села Молотків що на Лановеччині 29 квітня 1943 назавжди закарбується як день кривавої розправи. Тоді сотні сімей у себе вдома святкували Великдень, аж поки звідусіль не почали лунати постріли та крики. Люди пригадують, як без пояснень село оточив загін німецьких військових, який вже згодом жителі села назвали нещадними карателями, пише Доба.

За лічені години загін у буквальному сенсі вирізав половину населення села – це 617 людей, 92 з яких діти. Люди кажуть, вдалося врятуватися тим, хто був в полі, або ж з худобою на пасовищі. Повернувшись ввечері люди застали страшну картину – родичі вбиті, а від будинків залишилися згарища. А дим від пожежі було видно за десятки кілометрів.

Ті, кому вдалося врятуватися залишилися без домівок. Дивом вціліло декілька будівель, одна з яких ця дерев’яна церква.  Її збудували ще у 1848 році. У селі розповіли, декільком людям вдалося врятуватися заховавшись в храмі.

Хоч з дня трагедії минуло вже понад 70 років, але й до сьогодні точні причини нападу на село залишаються невідомими. Сучасники у пам’ять про страшні події 1943 у селі побудували меморіальний комплекс, а на в’їзді до Молоткова висадили 617 берез, аби памятати про кожного загиблого. З роками село відродилося. Побудували нові будинки і дороги. Та й до сьогодні тут і пам’тають про жертв, які назавжди забрав квітень 1943-го.