Дитина народилася без кистей рученят і гомілок ніжок — такого випробування не витримали батьки, тому ще в пологовому відмовилися від своєї кровинки.
Волонтери взялися за пошуки сім’ї для хлопчика, поширювали інформацію в соцмережах, і відгукнулося американське подружжя, пише Нова.
Нині Андрійко живе у багатодітній родині Рейнольдзів у місті Чаттануґа, штат Теннессі. Його прийомні батьки — Езра і Келлі. Окрім Андрійка, подружжя удочерило в Україні ще трьох донечок, у яких синдром Дауна. Вони свідомо прийняли «сонячних» дівчаток, бо Келлі має досвід роботи з дітьми з фізичними вадами — працювала вчителем у спеціалізованій школі. Езра в усьому підтримує дружину, бере активну участь у соціальному житті міста, виступає ініціатором акцій з пропаганди усиновлення дітей із синдромом Дауна, працює інженером із протезування.
Езра і Келлі виховують шістьох дітей: 10-річну Оленку і 9-річну Юлію з Луганщини, 13-річну Катрусю і 8-річного Андрійка з Тернопільщини, а також двох біологічних дітей — 6-річну Чессу і 4-річного Ісайю.
Андрійко зіграв роль Царя.
Про Андрійка, його сестричок і братика ми днями розпитали в соцмережі у прийомної мами Келлі. Ендрю — так називають нині хлопчика в американській сім’ї — там дуже люблять, про нього турбуються.
— Андрійко сповнений життя, щасливий. У нього багато друзів у школі і в церкві. Любить читати, бути смішним, усіх веселити, — розповіла Келлі. — Хлопчик досить добре використовує свої протезні ноги. Наразі він переріс свій теперішній набір протезів і очікує на новий комплект. Водночас він вміє добре переміщатися і без протезів. Усі наші діти почуваються разом комфортно, спілкуються, граються, відпочивають. Беруть участь у різних заходах, люблять виступати на сцені. На жаль, вдома у нас ніхто не володіє українською, тому діти не знають мови, спілкуються англійською. Періодично розповідаємо їм про Україну. Час від часу контактуємо через інтернет з їхніми рідними з Тернополя і Луганська. Андрійко часто розпитує про Україну. Сподіваємось, колись ми знову відвідаємо їхню батьківщину!
Американські батьки змалку привчили Андрійка бути самостійним, тому він може сам їсти, писати, малювати, одягатись, ходити. Хлопчикові змінили вже п’ять пар протезів, оскільки швидко росте. Він надзвичайно жвавий, цікавиться футболом, боротьбою, навіть грав з командою у бейсбол. Цьогоріч перед Різдвом зіграв роль Царя у церковній виставі. Впевнено, з щирою теплою усмішкою вийшов на сцену, виступив і отримав багато оплесків. «Сонячні» донечки Рейнольдзів також брали участь у виставі.
Батьки допомагають хлопчику адаптуватись.
Про Андрійка не забувають на Тернопільщині, адже у нього тут дві пари хресних батьків, один із яких — тернопільський священник. Проводжаючи влітку 2013-го особливого хлопчика до США, вони подарували йому на згадку книжку українських казок англійською мовою і вишиванку.
А з Катрусею, яка виховувалася в інтернаті в селі Петриків, що біля Тернополя, тоді прощалися її бабуся і кровний тато — вони іноді навідувалися до дівчинки в інтернат, коли ж дізналися, що її удочеряють, зустрілися з Рейнольдзами, поспілкувалися, обмінялися адресами. Як тільки діти трохи підростуть, Келлі та Езра обіцяють привезти їх в гості в Україну, показати місто, де вони народилися, при бажанні родичів — зустрітися з ними. Щастя, що ці дітки мають сім’ю, де їх надзвичайно люблять, де їм дають можливість жити повноцінно, розкривати свої таланти, бути особистостями попри вроджені фізичні вади. А для Тернопільщини і України американське подружжя стало прикладом правдивого відданого батьківства.