НАК «Нафтогаз України» запропонував населенню купувати газ за «гарантованою» ціною, яка має убезпечити людей від різкого зростання вартості тарифів ЖКГ. Однак у експертному середовищі переконані — ціна на газ буде рости, а отже можливе зростання тарифів. Як зазначає авторитетне видання «Економічна правда», у разі відсутності транзиту, з 1 січня ціни на газ можуть зрости до 12 900 грн. При цьому урядові ініціативи з «фіксованою ціною на газ для населення» співрозмовники видання прямо називають профанацією і «димовою завісою», – пише «TeNews».
Адже більшість газу закуповують промислові підприємства, виробники комунальних послуг, для яких немає фіксованих цін. Тобто, вартість блакитного палива, за мовчазною згодою уряду, може зрости приблизно на 40 %. Водночас, з наступного року НКРЕКП у два етапи підвищує тарифи на послуги розподілу газу для 44 обласних газопостачальників. Зокрема, перше підвищення ціни планується на 1 січня 2020 року. Це ще додаткових 2,5 % від ціни «Нафтогазу».
Таким чином, ціна на газ може вирости. Єдиним способом вберегти Україну від стрибків цін виконавчий директор НАК «Нафтогазу України» Юрій Вітренко назвав збільшення внутрішнього видобутку і підвищення енергоефективності. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. Коментуючи можливе зростання ціни газу Вітренко прямо написав, що «так ми розплачуємося за некомпетентність і корупцію»
Що роблять на місцях? Тернопіль показує приклад
Місцеві громади з новими цінами на газ ставляться на коліна. У Тернополі порівняно краща ситуація, бо тут дев’ять років тому з обранням міським головою Сергія Надала почали реалізовувати комплексну стратегію з модернізації та енергоефективності.
Говорячи простою мовою, — робилося все, щоб зменшити втрати тепла і споживання дорогого газу. Зокрема, відбувався перехід від чотирьохтрубної до двотрубної системи. У літній і осінній сезон багато хто з тернополян ремствував через розриті вулиці і дороги. Саме тоді проводилися роботи з прокладання нових комунікацій, які мають удвічі зменшити втрати тепла.
Крім того, вже впродовж кількох років відбувається заміна обладнання у котельних. Останнім великим об’єктом стала котельня на Лесі Українки. В сукупності на теперішній час досягнуто зменшення споживання газу на 35 %, порівняно з періодом до реформи. Проте роботи тривають.
У житловому фонді встановлюються індивідуальні теплові пункти. У місті працює програма співфінансування з проведення утеплення будинків, коли 30 % робіт оплачують самі мешканці, а 70 % виділяються з міського бюджету. Очевидно — з боку міської влади робиться все можливе для підвищення енергоефективності і зменшення витрат. У разі, якщо б таких робіт не проводилося, тарифи могли б бути у три-чотири рази вищими, враховуючи регулярне підняття цін на енергоносії.
НАЙГОЛОВНІШЕ, за ініціативою Сергія Надала, виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення про проведення перерахунку платіжок жителям громади за теплопостачання та гаряче водопостачання. Перерахунок буде здійснено за жовтень, листопад та грудень. За ці місяці суми нарахувань стануть менші, відтак тернополяни зможуть зекономити кошти.
Не всі місцеві громади дають раду з подібними програмами
В Україні є непоодинокими випадки, коли подібні програми із співфінансування робіт з енергоефективності не працюють належним чином. Зокрема, нещодавно така ситуація склалася у Черкасах, де підрядник не зміг вчасно, до зимового періоду завершити роботи з утеплення горища багатоквартирного будинку, бо не отримав вчасно кошти від місцевої ради. Мешканці побоюються, що зимова негода зруйнує і те, що було зроблено.
Тож навіть у таких питаннях, як впровадження енергоефективності, багато залежить від налагодженої роботи на місцях. У Тернополі є чіткий план, згідно якого, крок за кроком робиться все можливе для того, щоб тепло залишалося доступним. Ц цьому є безперечно заслуга міського голови. Порівняно з іншими громадами, в нас краща ситуація навіть на фоні того, що ані кожен з нас, ані місцеве самоврядування не може контролювати тарифи. Щонайменше ми знаємо, як з цим боротися, і разом, хоча б частково, зменшуємо «тарифний тиск».
Микола Тисменець
Фото з мережі Інтернет
