На центральній вулиці Тернополя – Гетьмана Сагайдачного 25 жовтня із великим горбом на спині стояв прохач, який ледь пересувався. Вже після години заробітку чоловік легко позбувся своїх атрибутів – горба, медичної маски та палиці.

Як повідомляють “Тернополяни“, жебрак був помічений біля магазину техніки “КТС” у центрі міста. Чоловік стояв неприродно зігнутий, оскільки мав ваду тіла – горб. На обличчя зодягнув медичну маску. Вочевидь, щоби продемонструвати людям – мовляв, має серйозну недугу. Спирався на паличку, з якою ледь-ледь пересувався, серйозно накульгуючи на один бік.

Раніше тернополяни інформували про цього чоловіка, що він лише вдає з себе хворого. А горб та палиця – це лише вмілі засоби маніпуляції, якими не нехтує прохач з метою заробити на довірливих тернополянах.

Отож виникла підозра, чи не про цього маніпулятора-шахрая раніше повідомляли містяни.

Журналістка непомітно зупинилася біля прохача, який жалісливо повертався до перехожих, тримаючи в руках пластикову торбину для подач.

“Допоможіть!”, — звертався до кожного зустрічного.

Ось так близько години немічний просив-розчулював тернополян. А потім, назбиравши достатню суму на прожиток, рушив до своїх речей – сумок, які залишив поодаль біля будівлі навпроти. При цьому йшов до сумок – синьої та темної ледь-ледь, тяжко накульгуючи. Зібрав своє майно, зняв маску та рушив у бік Театрального майдану.

Та що цікаво! Чим більше віддалявся чоловік, тим пришвидшувалася його хода. Потім прохачу закортіло переодягнутися. При цьому робив він це не біля місця тимчасового заробітку, а по дорозі, на ходу. Вийняв із сумки білий светр і похапцем накинув на себе. Ішов “годинний заробітчанин” усе швидше і швидше. При цьому здавалося, що паличку вже носить з собою з естетичних міркувань, а не задля зіпертися. А найдивовижніше те, що під час ходи чоловік несподівано вирівнявся. Кудись дивом зник його горб.

Вже на головному майдані Тернополя біля дитячих атракцій прохача чекало його сімейство – смаглява жінка з дитиною. Трійка декілька хвилин постояла біля атракцій, про щось балакаючи, а потім вирушила до вулиці Чорновола. Чоловік поки що не позбувався своєї палиці. Навіть показував, що трішки накульгує, хоча йшов швидко. Звісно, кульгав не так старанно, як на Сагайдачного.

Ось дійшли напарники з дитиною до однієї з лавочок на Чорновола. Вмістилися, розклали свої речі та почали виймати з сумки якісь папірці. Вочевидь, підраховували денний заробіток. Певний час перепаковували своє майно з торби в торбу, та й почали помалу розходитися.

Прохач подався у кінець вулиці Чорновола, в бік залізничного вокзалу. При цьому цікаво, що тепер палиця чоловіку не знадобилася зовсім. Ішов без неї! Зцілився!! Крокував уперед впевненою та дуже швидкою ходою! Мабуть, відчув, що має ззаду свідків свого диво-одужання.