Будь-яку соціальну допомогу мають отримувати ті, хто дійсно її потребує, розповів Gazeta.ua Олексій Дорошенко, голова Національної ради економічного розвитку.

“Людина може бути пільговиком у трьох-чотирьох категоріям. Це не правильно. Але пільги не можна забирати у тих, хто потребують соціальної допомоги. Водночас можемо скоротити частину пільгових перевезень, чи чорнобильців, які такими не є”, – говорить він.

Українців перевірятимуть, чи законно отримують соціальні виплати. Верховна Рада 17 жовтня у другому читанні ухвалила закон “Про верифікацію та моніторинг державних виплат”.

“Перевіряти доходи та фінансове становище українців будуть за допомогою реєстрів. У селах можуть допомагати соціальні працівники. Вони знають кожне домогосподарство, скільки там проживає людей. Сьогодні соціальні виплати призначають на загальних підставах”, – додає Дорошенко.

За словами економіста Олександра Охріменка, щоб отримати допомогу, громадянину треба подати заяву та декларацію про доходи у місцевий відділ соціальної служби. Там за допомогою реєстрів досліджуватимуть, скільки та яке майно має людина.

“Субсидію не зможе отримувати той, хто володіє кількома автівками, квартирами, та має рахунки у банку. Будуть питання до працездатних українців, які не працюють офіційно. Водночас пенсіонерів чи громадян у тяжкому становищі допомоги позбавляти не будуть”, – каже Охріменко.

Олексій Дорошенко додає, що гроші доведеться повернути тим, хто отримав їх за рахунок недостовірної інформації. Інакше питання вирішуватимуть у суді. Щоправда цей процес може затягнутися на кілька років.

“Завдяки нововведенням скоротиться кількість пільговиків. Щоправда нам треба відмовлятися від усіх пільг і запроваджувати адресну соціальну допомогу. Нараховувати живі гроші на банківську картку”, – підсумовує Охріменко.

Водночас адвокат Ростислав Кравець каже, що закон про верифікацію порушує права громадян на отримання соціальної допомоги.

“На час проведення перевірок виплати призупиняються. А перевірятимуть як переселенців, так і пенсіонерів, вчителів, чорнобильців. Перш за все постраждають найменш захищені верстви населення. Їм найскладніше відстоювати власні права у суді. Крім того, пункти закону стосовно отримання даних зі всіх наявних джерел, відсутності захисту особистої інформації громадян та відповідальності за порушення порядку її використання Конституційний суд за часів минулої влади визнав неконституційними. Це стосувалося норм законодавства, які дозволяли Мінфіну отримувати персональні дані українців. Якщо буде політична воля, то і цей закон суд автоматично визнає неконституційним”, – пояснює Кравець.