Представники малого та середнього бізнесу стурбовані посиленням фіскального тиску, збільшенням штрафів та повноважень контролюючих органів.
“ПРЕЗИДЕНТЕ, ВЕТУЙ 1053-1 та 1073!”
“Вимагаємо вето на каральні закони, що ведуть до знищення спрощенної системи оподаткування!”
“ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ, підтримай МСБ, заблокуй наступ фіскалів!”
Саме з такими закликами 23 вересня та 30 вересня підприємці вийшли з протестом до Офісу Президента України.
В Україні 1,5 млн. громадян самозайняті, вони є власниками підприємств малого та середнього бізнесу. У них є сім’ї, а це вже дуже велика частина нашого суспільства, думкою якої не варто зневажати. Підприємці вважають, що кишенькова рада вирішила знищити підприємництво в Україні.
Посилення тиску стосуватиметься підпримців, які мають готелі, ресторани та кафе, компанії мобільного харчування, інтернет-магазини, тощо.
Вице-президент української спілки промисловців та підприємців, голова комісії з питань економічної політики Юлія Дороговоз на своїй сторінці у Фейсбуку так пояснила основні ризики прийнятих змін.
“Попри обіцянки влади, що рішення в рамках владного трикутника Офіс президента — Верховна Рада — Кабмін будуть прийматися відкрито і публічно із залученням громадянського суспільства.
На практиці – повністю у закритому режимі, без належного обговорення, без врахування правок – ведеться тоталітарно-авторитарне прийняття важливих для бізнесу законопроектів. Так, напрацьовані робочою групою, створеною ще за попередників при Мінфіні (Маркарова, правда, не змінилась, тому “папередніки”, вони ж є чинною владою), пропозиції на 96 аркушах проігноровані.
Для полегшення маніпулювання рішення Зе-команди прикриваються кишеньковими експертами, які підтримують фіскалізацію контролю за бізнесом. В основі – контроль за всім – від громадянина до бізнесмена. Саме це є головною ідеєю. А потім із залученням тих експертів та представників громадськості, хто як китайській бовдур, кивають дурнуватою головою, прикриваються так званим обговоренням та прозорістю, насправді просто у закритому не демократичному режимі провадять свої рішення у життя.
Якщо говорити про конкретні законопроекти – то основні їх тези:
1. Реалізувати мрію гранітоїдів – детінізаторів – зробити загальну фіскалізацію розрахункових операцій. Сфера застосування РРО суттєво збільшується через зобов’язання підприємців 2-4 груп єдиного податку з 1 січня 2021 року застосовувати РРО, не враховуючи обсяг доходів (до 1 млн. чи більше – вже буде не важливо).
Законопроектом начебто передбачений перехідний період для 2. 3, 4 групи підприємців. Але при цьому занадто багато є виключень для застосування перехідного періоду, з чого виходить, що більшість буде застосовувати РРО відразу з моменту вступу в дію закону (через 6 місяців після його опублікування) – це стосується підприємців, що ведуть діяльність готелів, ресторанів та кафе, мобільного харчування, інтернет-магазинів тощо.
2. Зробити лише вигляд діджиталізації (РРО у смартфонах) – насправді касові апарати ніхто міняти не збирається. На сьогоднішній день реєстрація новітніх моделей комплексів (РРО) у Реєстрі ДФС не здійснена. Тому їх впровадження відбудеться не так скоро, а от купувати РРО старих моделей доведеться у найближчі шість місяців.
На папері право вибору – гробіки, як я їх називаю, або програми – у суб’єктів господарювання є, але не має самих РРО у смартфонах у житті, хоча в рамках чинного законодавства з 1 квітня 2019 року новітні моделі програмних комплексів повинні були бути зареєстровані у Державному реєстрі, що веде ДФС/ДПС.
Про будь-які компенсатори підприємцям вартості “гробіків” взагалі не йдеться, незважаючи на довгі дискусії на цю тему. Але про це зараз мовчать, посилаючись на дешеві програмні РРО, яких ще на ринку не має.
Система обліку і контролю за розрахунковими операціями залишається громіздкою та обтяжливою – зі всіма сервісами, навчаннями, РРО-“гробіками”.
3. Збільшити у рази штрафні санкції, не змінюючи їх кількість та залишаючи стару їх філософію – не має збереженої контрольної стрічки, заповненої КОРО, переданх Z-звітів – штрафи забезпечені.
Проблема їх застосування давно відома – за кожний незбережений, не переданий звіт, стрічку (за кожний день) – штраф.
Не в цілому по факту порушення, а за кожний день. Саме тому ці штрафи податкова збільшувала до катастрофічних сум, не підйомних для малого бізнесу.
Але зараз ситуація повинна змінитись – всі дані є в податковій – навіщо звіти, стрічки – все зберігається на сервері ДПС. Навіщо штрафи з ідеологією вчорашнього дня? При цьому за продаж товару без проведення розрахункової операції або з розрахунковою операцією на неповну суму – штраф перший раз 150%, наступні порушення – 250% вартості товару, але не менше 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів) за кожне встановлене порушення.
4. Запровадити “кешбек” – тобто ще один спосіб контролю за бізнесом через використовування споживачів-стукачів. Хто подасть скаргу на роздрібного торговця – отримає компенсацію
частини штрафних санкцій (поки що питання – якої частини). У мене тільки одне питання – як покупець буде доводити, що він придбав товар саме у конкретний час та саме в цього продавця? Наявність самого товару ще не може слугувати доказом, оскільки товари широкого споживання продаються далеко не в одній точці. крім цього, як довести, що товар придбаний саме в цей час та день. і що чек з відповідним товаром – це не мій, а мого сусіда по черзі. Тому як буде працювати кешбек, який виходить за рамки повноважень контролюючого органу та є неконституційним, важко сказати. Але відчуваю, що не спрацює. Або з’являться “мисливці” за чеками, вигадуючи способи заробити на компенсаціях з бюджету.
5. Інтернет-магазини, для вас вимоги – видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).
Тобто, відправляєте товар поштою – створюйте електронний чек. Якщо вам повертається товар – ну, стежте за покупцем, коли він занесе товар на пошту. Розрахунки на умовах попередньої або часткової оплати, йде заміна товару – ну якось створюйте та друкуйте чеки – розробників такі дрібниці не турбують. Мабуть найбільше скаржників знайдеться саме на замовленнях через мережу Інтернет. Тут і товар отриманий – є докази, і чеку може в момент отримання товару не бути (бо як продавець може знати, чи забере покупець товар, чи ні). Теж саме стосується тих продавців, які користуються кур’єрською доставкою за допомогою спеціальних служб доставки. Хто повинен надавати чек – кур’єр або продавець товару?
Це дуже стисло. Головні тези.”
Нагадаємо: Верховна Рада 20 вересня ухвалила закон про детінізацію розрахунків у сфері торгівлі та послуг і про реєстратори розрахункових операцій у смартфоні, а також схвалила відповідні зміни до Податкового кодексу України.
За відповідний закон №1053-1 “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг” проголосували 250 народних депутатів.
Також парламент ухвалив закон №1073 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг”.
Закони спрямовані на виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та «відбілювання» обігу товарів, що реалізуються без офіційного відображення тими суб’єктами господарювання, які згідно законодавства не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проте реально їх не використовують.
Як голосували тернопільські “слуги”?
Тернопільські “слуги” наступним чином проголосували за законопроект №1056-1 “про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг”:
Володимир Гевко – “за”, Ігор Василів – “за”, Андрій Богданець – “за”, Людмила Марченко – “за”, Іван Калаур – “за”.
Відповідно, за законопропроект №1073 також одностайно проголосували усі “слуги” від Тернопільщини: Володимир Гевко – “за”, Ігор Василів – “за”, Андрій Богданець – “за”, Людмила Марченко – “за”, Іван Калаур – “за”.
Тернопільська липа
