Театр Борщівського цукрового заводу створено в 1968 році талановитим режисером Володимиром Дутчаком. Першою роботою колективу була «Безталанна» Івана Карпенка-Карого, вона справила на глядачів неймовірне враження. Популярність театру швидко зросла і він поповнився новими учасниками. Окрилені успіхом актори згодом наповнили свій репертуар новими постановками. Борщівчани досі пам’ятають перші вистави театру: «Мати-наймичка» І.Тогобочного, «Ціною любові» О.Корнієнка, «Украдене щастя» І.Франка, «Лісова пісня» Л.Українки, «Лимерівна» П.Мирного, «Ніч на полонині» О.Олеся.
Через 2 роки після створення колективу у 1970 році театру присвоїно почесне звання «Народний». Виконавська майстерність театру не могла залишити нікого байдужим до мистецтва. А особливий дух і натхнення наповнював кожного глядача, незалежно від статусу і віку.
Протягом багатьох років театр не переставав зростати й вдосконалюватися, підтверджуючи свою унікальність на місцевих, обласних, республіканських конкурсах та фестивалях. Мінялись не лише актори, а й режисери. На зміну засновнику колективу Володимиру Дутчаку прийшли: Володимир Бахіра (керував театром з 1976 до 1978 року), Ярослава Завінська (з 1978 до 1991 року), у 1992 році прийшов новий, але впевнений і сповнений творчої енергії режисер – Михайло Бегуш, робота якого відчутно відобразилася в репертуарі театру, котрий поповнився як творами українських письменників, так і зарубіжних: «Марина» М.Зарудний, «Чи вдуріла» І. Франко, «Державна зрада» Р. Лепіка (американський драматург українського походження). З останньою постановкою у 1995 році колектив успішно гастролював селами району, збираючи схвалення й овації населення. На той час театр налічував 30 учасників.
1998 рік став для театру особливим, адже йому виповнилося 30 років з часу заснування. Учасниками було вирішено відсвяткувати значущу дату, запросивши усіх попередніх учасників і режисерів, тому весь рік театр активно готувався до святкування, не забуваючи при цьому за свого вдячного глядача, виступаючи за будь-якої нагоди з новою виставою «Пошились у дурні» М.Кропивницького.
Наступні 3 роки театр тішив своїх глядачів виставами: «Кам’яна душа» І.Франко, «А молодість не вернеться» І.Манчуленко. В 2000 році, взявши участь в обласному конкурсі драматичних театральних колективів на приз імені Леся Курбаса, театр виборов диплом ІІІ ступеня, а в 2001році став Лауреатом ІІІ Всеукраїнського фестивалю самодіяльних художніх колективів профспілок. Цього ж року за участю театру пройшло мистецьке свято з нагоди Міжнародного дня театру. Також колектив взяв участь у звітному концерті району перед громад кістю Тернополя.
Та згодом спокій театру порушився. Цукровий завод було викуплено, а приміщення клубу – закрито. Колективу зіткнувся із труднощами через відсутність приміщення для репетицій і втраченою частиною декорацій і костюмів. Проте у січні 2002 року, згідно наказу відділу культури, народний аматорський театр цукрового заводу перебрався у районний будинок культури. Після чого продовжив свою активну діяльність в якості Народного аматорського театру районного будинку культури. На зміну прийшов новий режисер – Людмила Гричух. Тоді ж вийшли постановки «Гоцулка Ксеня» Я.Барнича, інсценізація за поемою Тараса Шевченка «Гайдамаки» і почалася робота над «Кайдашевою сім’єю» І.Нечуй-Левицького.
Із новою режисеркою колектив продовжував виступати із набутим репертуаром, доповнюючи його ще й літературними композиціями, приуроченими до різних святкувань. Відтак у 2005 році колектив вразив глядачів уривком з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», театралізований пролог «Бо Україна – це Тарас, чий голос лине заповітом», літературна композиція «Фронтові листи» та театралізація фрагменту твору Б.Васильєва «А зорі тут тихі».
В 2006 році учасниками колективу розпочалася робота над відновлення постановки однієї із перших вистав з часу заснування театру «Украдене щастя» І.Франка.
У 2007 році театр виборов диплом ІІ ступеня на обласному конкурсі-огляді народних аматорських театрів, присвяченому 120-ій річниці від дня народження Леся Курбаса. У цьому ж році колектив знову чекали зміни. Повернувся один із колишніх режисерів Володимир Бахір, котрий завзято взявся до роботи над постановкою драматичної поеми «Бояриня» Лесі Українки, до якої було пошито нові костюми. Також продовжувалася активна участь у різних митецьких подіях району.
У наступному році місце керівника зайняв Сергій Дерій. Прихід нового режисера співпав із сорокарічним ювілеєм колективу з часу заснування. Урочистості з цієї нагоди відбулися в малому концертному залі районного будинку культури. До уваги глядачів колектив представив «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуй-Левицького. Багато теплих слів прозвучало на адресу засновника театру – Володимира Дутчака. Привітати ювілярів також приїхали представники місцевої влади та обласного методичного центру народної творчості.
З листопада 2010 року на місце режисера прийшла Зоряна Бричка, котра продовжила роботу своїх попередників, та в 2012 році її змінила Тетяна Попадин. В той же час колектив розпочав роботу над новою постановкою «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, яку глядачі побачили 21 квітня 2013 року. Вистава наповнила новою енергією усіх, хто її зміг побачити. Наступного року театр відзначився на обласному огляді-конкурсі народних аматорських театрів на приз імені Леся Курбаса, отримавши схвалення журі конкурсу і відповідні відзнаки за майстерність: диплом ІІ ступеня, диплом у номінації «Молода режисура», якою нагороджено молоду режисеру – Тетяну Попадин та диплом за кращу жіночу роль, котру отримала молода акторка Борщівського театру – Юлія Сушко.
У січні 2016 року в колектив повернувся Михайло Бегуш, колишній режисер Борщівського театру. Після успіхів колективу керівник вирішив не зменшувати темп, тому активність учасників театру зросла. У цьому ж році театру вдалося вибороти диплом Гран-прі на обласному огляді-конкурсі народних аматорських театрів імені Леся Курбаса, а режисера відзначили дипломом у номінації «Краща чоловіча роль». Через пів року з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури Михайла Бегуша було нагороджено грамотою Тернопільської обласної ради за сумлінну творчу працю та вагомий внесок у розвиток української культури.
За цей рік репертуар театру поповнився постановкою В.Василько за творами О.Кобилянської «В неділю рано зілля копала», а через рік колектив потішив глядачів виставою О. Ананьєва за повістю Ю. Федьковича «Дністрові кручі».
В 2018 році народний аматорський театр Борщівського районного будинку культури відсвяткував свій п’ятдесятилітній ювілей з дня заснування. Половину століття колектив невпинно ріс і вдосконалювався, даруючи глядачам яскраві враження, надихаючи всіх і кожного.
У травні 2019 року колектив відвідав Тернопіль, представивши до уваги місцевих глядачів виставу «Безталанна» І. Карпенка-Карого. Майстерність акторів-аматорів справді вразила публіку, котра щедро віддячила гучними оплесками й схвальними вигуками: «Браво!»
Борщівський театр є чи не найяскравішим прикладом істинної любові до мистецтва не залежно від умов та обставин. А в серці кожного з учасників живе щира віра і любов до улюбленої справи – театру і творчості.
Підготувала Юлія Дуньчак
