Прес-конференція на тему «Бути чи не бути передвиборчій агітації в Україні?», присвячена судовим колізіям довкола постанови ЦВК щодо правил агітації на виборах, відбулась у Тернополі. Перед журналістами, громадськими активістами про те, що стоїть за правовим конфліктом щодо цього документу, його вплив на хід виборчої кампанії та ризики перешкоджання роботі агітаторів з боку правоохоронців тощо, говорили експерти ГО «Український Центр суспільного розвитку» Юрій Подорожній, Євген Кузик, Ігор Рейтерович, директор Центру суспільних досліджень «ПОЛІС» Ігор Процик.

Правоохоронні органи повинні бути політично нейтральними і забезпечити правопорядок на дільницях, а не ставати головним «бійцем» політичного рингу – основна тема, яку обговорювали учасники зустрічі, що відбулась у Тернопільському прес-клубі з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку». Спонукали до її проведення недавні судові колізії довкола постанови ЦВК №376, яка, зокрема, узаконює відшкодування низки витрат агітаторів з виборчих фондів кандидатів (телефонні послуги, проїзд, харчування тощо).

Відтак, оплата супутніх видатків агітаторам не є підкупом виборців. Верховний Суд визнав, що ЦВК не перевищувала своїх повноважень, коли роз’яснила, що волонтерам, які займаються агітацією, можна компенсувати витрати на проїзд, харчування, телефонний зв’язок та перевезення агітаційної продукції. Однак ризики перешкоджання роботі агітаторів із боку поліції все ще залишаються.

«Добре, що Верховний Суд розібрався в ситуації, і це хоч дещо полегшить проведення агітаційної роботи. Вона потрібна всім без винятку штабам. Проте ризики можливого перешкоджання роботі агітаторів із боку правоохоронних структур усе-таки залишаються. Ми чітко бачимо нерівність підходів до роботи агітаторів різних штабів, і, зважаючи на суттєву політизацію МВС, це може перетворитися на серйозну проблему», – говорить керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.

Основні виборчі порушення, що зараз фіксуються, зокрема й у Тернопільській області, – це розміщення агітаційної продукції без належно оформлених вихідних матеріалів.

«Ми часто спілкуємося з поліцією і можемо зауважити один важливий момент. Коли йде розміщення зовнішньої реклами з порушеннями, до відповідальності притягують лише власників білбордів чи орендарів, однак замовниками все ж таки є політичні партії та кандидати, і питання мають бути і до них. Однак одних до відповідальності притягують, а інші цієї відповідальності уникають», – каже директор тернопільського Центру суспільних досліджень «ПОЛІС» Ігор Процик.

Головне завдання правоохоронних органів – забезпечити правопорядок на виборчих дільницях і дотримуватися незаангажованого підходу до всіх учасників процесу, а не призначати себе «арбітрами» і ставати на чийсь бік, – стверджують експерти.

«Україна – справді демократична держава, адже за три тижні до виборів ніхто не може впевнено сказати, хто стане наступним президентом. І політичний нейтралітет силових структур у такій ситуації вкрай важливий. Від цього залежить визнання результати виборів. Ми чули заяву очільника МВС, який оголосив, що раз його партія не бере участі в президентських перегонах, то він може бути арбітром. Але почекайте, хто такий арбітр? Це людина, яка в суперечці стає на чийсь бік. Та у виборах не може бути сторін – вони мають відбутися за законом, який один для всіх. Ми розуміємо, що міністр – політична фігура, і що паралельно з президентською кампанією вже йде і парламентська. Проте не можна допустити, щоб усе відомство працювало в інтересах якогось одного кандидата», – зазначає експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Євген Кузик.

За його словами, дуже важливо, щоб правоохоронці під час виконання своїх функцій до всіх учасників виборчого процесу ставились, керуючись принципом «презумпції невинуватості».

«Хочу наголосити, що агітатори – такі ж громадяни, як і всі інші. Їхнє право проводити агітацію за чи проти когось закріплене Конституцією. Поліція має бути неупередженою відносно агітаторів. Якщо агітатор десь порушив закон, це треба довести, а не одразу навішувати ярлики і звинувачувати. Збереження нейтралітету силовиків украй важливе для проведення чесних виборів. Виграти має не той кандидат, який комусь вигідний, а той, за якого проголосували люди», – каже Євген Кузик.

Експерти підкреслюють, що рівень розкриття справ про виборчі правопорушення в попередні виборчі кампанії був критично низький – майже 2%. У цій виборчій гонці також допускають багато помилок.

«Ми моніторимо реакцію правоохоронних органів на звернення про порушення. Уже є кілька судових рішень про адміністративне покарання за неналежно оформлену агітаційну продукцію. Проте хочу звернути увагу, що стосовно багатьох справ суди не змогли ухвалити рішень через те, що протоколи були неправильно оформлені. І виникає питання, наскільки кваліфіковано підійшли правоохоронні органи до виконання своїх функції у виборчій кампаній?» – говорить експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Юрій Подорожній.

За словами експертів, лобіювання правоохоронними структурами розширення власних повноважень політично вмотивоване.

«Новий законопроект про посилення відповідальності за підкуп (через віднесення окремих злочинів до категорії тяжких) дозволяє проводити негласні слідчі дії, зокрема, здійснювати зовнішнє спостереження, перевірку юриспруденції, прослуховування телефонів кандидатів, працівників штабів без їх відома. По суті, це діяльність, не надто властива цій структурі, і зрозуміло, що тут може виникнути спокуса використати отриману таким чином інформацію в інтересах певних людей. У президентську кампанію цей законопроект навряд чи уже встигнуть провести, але його планують запустити напередодні парламентської», – каже Ігор Рейтерович.

Експерти наголошують, що втягування силових структур у політичні ігри вкрай небезпечне, і закликають правоохоронців зберігати політичний нейтралітет.