14 березня Україна відзначає День українського добровольця. Ця дата присвячена створенню першого добровольчого батальйону. До нього увійшли учасники Революції Гідності, які першими зголосилися стати на захист держави від російської агресії в умовах, коли бракувало, людей, зброї, віри у перемогу.
Один із принципів націоналіста говорить: «Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи». А перший очільник ОУН Євген Коновалець стверджував, що до вибору у складних політичних та геополітичних умовах є лише можливість боротися і творити історію або стати її жертвою. Добровольці були тими, хто вирішив творити історію.
Добровольцем рухає його безкорислива любов до Батьківщини. Доброволець розуміє, коли треба діяти. Він не чекає закликів і дозволів. Він бере на себе відповідальність. Всі ці риси: любов до Батьківщини, готовність діяти в інтересах нації, здатність долати страх і зневіру, – є однаковими для націоналіста і добровольця. Доброволець не звертає уваги на крики про «зраду» та «зневіру». Він тихо робить свою справу.
На початку їх було мало, але добровольці подають приклад суспільству. Ці люди розпочинають великі зміни. Так діяли хлопці і дівчата, які пішли у перші добровольчі батальйони у 2014 році. Так діяли ті, хто ставав до лав УПА і діяв у підпіллі ОУН. Так діяли добровольці, що вистояли під Крутами. Так діяли і наші пращури — козаки на Січі, які ставали на добровільній основі на охороні держави.
Але добровольчий рух пов’язаний не лише із воєнною звитягою. Це були і тисячі інших людей, котрі у вільний час забезпечували підтримку Революції Гідності коштами, матеріалами, харчами. Добровольцями і націоналістами були ті, хто восени 2013-го та взимку 2014-го допомагав зберігати порядок на вулицях міста. Це були звичайні громадяни, яким була небайдужа доля рідного міста. У рідному мені Тернополі такий потужний рух спостерігався з листопада 2013-го. Люди самостійно збиралися і пропонували допомогу місцевому самоврядуванню. У містах панували порядок і спокій, попри спроби посіяти хаос.
Потужний добровольчий рух є національною ознакою українців. Національна ідеологія і добровольчий рух – взаємо доповнювані риси українця. Без добровольців, котрі ризикуючи життям та здоров’ям, робили «те, що треба» і тоді «коли треба», не було б України і не було б української нації.
Українська держава повинна сприяти добровольчому рухові. Бо найкраще працюють і служать нації ті, хто захоплений ідеєю. Сьогодні маємо позбавлятися «радянського тоталітарного спадку», коли активних громадян вважали загрозою для влади і держави. Тепер навпаки. Україні потрібне максимальне залучення активних громадян до громадських організацій сприяння армії, органам правопорядку, місцевому самоврядуванню. Ми повинні належним чином шанувати добровольців. Їхній приклад робить суспільство більш національно свідомим. А тільки таке суспільство здатне захищати і будувати Українську державу, що є гарантом добробуту та миру для всіх її громадян.
Міський голова Тернополя Сергій Надал
